В результаті агресивних дій Москви Україна посилює пильність відразу по декільком напрямкам. Тисячі російських військовослужбовців та військової техніки на східному кордоні, окупаційні війська на частині Донеччини й Луганщини, мілітарна зона замість колишнього туристичного Криму й нова загроза з білоруського напрямку – це все не згадуючи російських “миротворців” на Придністров’ї.
За цих обставин розглядаються різні варіанти розвитку подій. Ймовірна атака Кремлем Півдня України є однією з найчастіше обговорюваних як в самій Україні, так і в західних медіа та аналітичних центрах.
Днями делегація Українського центру безпеки та співпраці разом з британським журналістом видання «The Guardian» Люком Гардінгом побувала у місцях можливої агресії Збройних сил та формувань Російської Федерації – від Широкиного та Маріуполя (Донецької області) до адміністративного кордону з окупованим Кримом.
Причин, чому обговорюється саме цей напрямок – декілька:
- Постійне перекидання військової техніки, навчання особового складу в окупованому Криму. Так, за ці роки ударна спроможність РФ на півострові зросла у 5 разів, десантні спроможності – у 2 рази (близько 30 десантних кораблів і катерів), а чисельність російських військ зросла до 37 тисяч осіб. У місті Феодосія створено новий десантно-штурмовий полк.
- Перекидання бойових кораблів Балтійського й Північного флотів та Каспійської флотилії, а також вкрай агресивна поведінка росіян в акваторіях обох морів (згадаймо минулорічний інцидент з українським кораблем “Донбас” й істерики російських пропагандистів), перекриття морських районів під виглядом проведення навчань;
- Грубі порушення Росією Конвенції ООН з морського права, зловживання договором про співпрацю у користуванні Азовським морем;
- Проведені навчання з відпрацюванням наступу на Азово-Причорноморському напрямку, взаємодія й спільні дії Південного військового округу РФ із 1-м і 2-м армійськими корпусами так званих “ДНР” і “ЛНР”;
- Бажання Кремля вирішити проблему із водою у Криму;
- Ідея відрізати Україну від доступу до обох морів, “прорубати” наземний коридор з РФ як мінімум до Криму, як максимум – до окупованого Придністров’я із захопленням Одеси;
- Постійна агресивна риторика в бік України, яка поширюється через соцмережі та ЗМІ у Криму;
- Спроби внутрішньої дестабілізації: постійні “замінування”, поширення фейків та дезінформації у містах Півдня та Сходу України з метою поляризації суспільства, спроби посилення недовіри та невдоволення українською владою. Цей перелік можна продовжувати.
Що робить Україна та українське військо, щоб запобігти сценарію окупації?
Постійне нагнітання ситуації з боку російської пропаганди, новини з перемовин США та Росії, заяви Заходу про “неминучість агресії“ пригнічують не лише місцеве населення, але й сприяють психологічному тиску на бійців Збройних Сил України.
Проте це не означає, що росіянам вдалося досягнути бажаного ефекту і наша армія деморалізована, скоріше – навпаки.
Маріупольський напрямок
Так, у Широкиному бійці не лише вдало відбивають постійні атаки ворога й займаються укріпленням узбережжя Азовського моря, але й готуються до ймовірної атаки десанту. Морські піхотинці, з якими вдалося поспілкуватися на передовій представникам Українського центру безпеки та співпраці (далі – Центр) і Люку Гардінгу прямо зявили, що у разі атаки росіян з моря: “Азовське море стане червоним від крові ворога”. Бійці за роки війни вже досконало вивчили місцевість, підготували оборонні рубежі та мінні загородження, як з боку лінії зіткнення, так і узбережжя. Українські артилеристи підготувалися до роботи як по сухопутним, так і морським цілям. До того ж мілина на українській стороні не дає змоги маневру більшим російським кораблям, тож атака з моря неминуче призведе до значних втрат російського війська ще до моменту висадки на берег.
У Маріуполі патріотичні мешканці надійно прикривають тил українським військовим.
“У 2014 році місто кілька місяців знаходилося під окупацією збройних формувань РФ, тож кожен міг пересвідчитися у всіх кошмарах путінського “русского міра”. Коли 2015 року росіяни обстріляли місто з “Градів” та декілька разів штурмували українську лінію оборони, щоб знову захопити місто, ми вже готували “коктейлі молотова” для нової зустрічі з окупантами. Зараз ми з друзями постійно тренуємось в територіальній обороні і готові до опору ворогу”, – зазначив боєць ТрО “Скіф”.
Матеріал Люка Гардінга для The Guardian (Маріупольський напрям): «Страх і непокора на українському фронті: «Нам тут не подобаються диктатори»
Матеріал Люка Гардінга для The Guardian: «Ми готові до всього»: на українському фронті
Змінилося і озброєння, ми бачимо, що на основних напрямках (включно з морським) українська армія укомплектована новими видами озброєння.
“На 127 тис російських солдатів є 261-тисячна українська армія і 400 000 ветеранів з бойовим досвідом. По всій лінії фронту є ЗРК і ПТРК, включно з американськими (Javelin) та українськими (Стугна)». Також ЗСУ невдовзі мають отримати британські ПТРК (NLAW)”, – сказав у своєму коментарі для “The Guardian” Голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан.
Це точно не 2014 рік, і легкої прогулянки, як тоді, для росіян не буде. Підкріплюють впевненість і підтримка Західних союзників, і цікавість до теми з боку провідних світових ЗМІ. Для прикладу, Люк Гардінг вже вдруге побував на передових позиціях українських військових за останні два місяці. Тож читачі британської “The Guardian” знатимуть, що Україна і українці борються і обороняють не лише власну землю, а всю Європу, а отже – варті підтримки усієї міжнародної спільноти.
Враховуючи досвід українців у бойових діях на Сході України (зокрема, операція в Дебальцево в 2015 році), ми (можливо, єдині) маємо чітке розуміння, як воювати проти росіян. А маючи достатню кількість ПТРК і ЗРК, українська армія взмозі завдати достатньо ураження військовій техніці росіян, щоб зробити наступ вглиб України безперспективним.