Починаючи з 2014 року росія намагалась створити ілюзію законності своїх дій на території України: окупації Криму, створення нових республік, які пізніше включила до складу федерації та зрештою повномасштабне вторгнення. Не останню роль у цьому системно займають “незалежні міжнародні експерти”, які насправді є проплаченими кремлем європейськими громадянами та тими, хто також несе відповідальність за російську агресію в Україні.
НАВІЩО ЦЕ РОСІЇ?
Всі злочинні дії матимуть наслідки. Звісно ж, що влада рф також це розуміє, а тому прагне переконати світ, який не перебуває у контексті стосунків рф із сусідами (Україною, Грузією, Казахстаном) у законності свого відкритого тероризму та агресії. Така політика визнається терміном “легітимізація окупації” і має безліч інструментів втілення, які постійно використовує рф.
Кремль намагався легітимізувати свою присутність в Криму, а згодом в Донецькій та Луганській областях, шляхом відкритого волевиявлення народу, під дулом автоматів та “зелених чоловічків” на так званих референдумах та місцевих виборах. Таким чином окупанти хотіли отримати міжнародне визнання приналежності окупованих територій до рф, яке надає безліч привілеїв: зняття санкцій, нові партнерства і, звісно, свободу на подальші злочини.
Поширення пропаганди про справедливе повернення “історичних земель” серед власного населення забезпечує кремлю загальну підтримку окупації зсередини, що сприяє мобілізації громадян, зокрема для участі в “СВО”.
Важливим критерієм визнання в цьому випадку стає “широка міжнародна підтримка” – тобто участь в процесах громадян інших країн, які формально не зацікавлені у конфлікті сторін.
Так звані “іноземні спостерігачі” грали особливу роль у ганебній “легітимізації” псевдореферендумів впродовж майже 10 років війни в Україні. Апелюючи до їх участі у виборах, кремль говорить про відповідність окупаційних “плебісцитів” (голосування з питань державної приналежності певної території) міжнародним нормам та стандартам. Такий маневр приносить рф одразу дві вигоди: переконання Заходу та росіян в тому, що за кордоном у росії є підтримка серед політиків та журналістів і переконання європейських суспільств у законності дій рф: мовляв, ваші ж співвітчизники доводять законність та чесність цих процесів.
Саме на “міжнародних спостерігачах” тримається російський міт про законність актів волевиявлення, який просуває кремлівська пропаганда. Тож відповідальність за окупацію українських територій лежить на них так само як і на російській владі. Кожен/-на з міжнародних “друзів путіна”, що відвідували окуповані території порушуючи закони України допомагали анексувати українські території та ставали співучасниками російської агресії.
ЄВРОПЕЙСЬКІ “ДРУЗІ ПУТІНА”
Починаючи з 2014 року росія регулярно запрошувала європейських політиків на вибори, вибудовуючи зв’язки з тими, хто не боявся російської “політичної токсичності”. Окуповані території відвідували навіть європарламентарі, зокрема французький політик Тьєррі Маріані, якому було байдуже на заборону ПАРЄ відвідувати ці регіони без згоди української влади.
Нижче подаємо список інформації про “міжнародних експертів”, що відвідували ТОТ України з метою спостереження на виборах від 2014 року зібраний аналітиками УЦБС:
ФРАНЦІЯ
Тьєррі Маріані – французький ультраправий політик, депутат Європейського Парламенту.
Відкрито просуває проросійські наративи, визнав анексію Криму росією (назвав її “відновленням історичної справедливості”), виступає за скасування санкцій проти рф та надання гуманітарної допомоги так званим ДНР та ЛНР. Маріані є співголовою асоціації “Франко-російський діалог”. Чи не найчастіше серед міжнародних політиків відвідував окупований Крим, зокрема, на чолі великої французької делегації влітку 2015 року, весною 2018-2019, та влітку 2020 року. Україна ухвалила проти Маріані санкції та обмежила в’їзд до України. МЗС Франції після першого випадку відвідування Криму засудило візит французької делегації на чолі з Маріані, але додали, що це була “особиста ініціатива парламентарів”. У 2022 році стало відомо, що французька прокуратура веде два розслідування щодо асоціації “Франко-російський діалог” та особисто Тьєррі Маріані. Перше розслідування було відкрито за підозрою у корупції та зловживання впливом. Друге – у підозрі зловживання довірою та відмиванням грошей. Того ж 2022 року, восени, з’явилась інформація, про його можливу участь як спостерігача на ТОТ України, проте через тиск української громади візит зірвався, а Маріані спростовував подібну інформацію.
Ерве Жювен – французький проросійський політик, з 2019 року депутат Європарламенту від ультраправої партії “Національне об’єднання” Марін Ле Пен (виключений з партії у 2022 р.), колишній член комітету Європарламенту з питань безпеки та оборони.
Відвідував окупований Крим у 2020 році, разом з французькою делегацією на чолі з Тьєррі Маріані. Наразі активно просуває наративи кремля щодо війни в Україні. Заявляє, що мир в Україні можливий лише на умовах росії та щоб досягти миру необхідно йти лише на діалог з кремлем. Напередодні повномасштабного вторгнення Жювен закликав визнати автономію окупованих росією Донецької та Луганської областей.
Віржині Жорон – депутатка Європейського Парламенту від французької ультраправої партії “Національне об’єднання” Марін Ле Пен, представниця правової політичної групи “Ідентичність та демократія”.
Відвідала окупований Крим у 2020 році, разом з французькою делегацією на чолі з Тьєррі Маріані, у відповідь Україна наклала на неї санкційні обмеження.
Філіп Олів’є – проросійський крайній правий французький політик, депутат Європейського Парламенту, представник правової політичної групи “Ідентичність та демократія” спеціальний радник Марін Ле Пен.
Відвідав окупований росією Крим у 2020 році, разом з французькою делегацією на чолі з Тьєррі Маріані. Знаходиться під санкційними обмеженнями України.
Жан-Лін Лакапель – французький проросійський політик, депутат Європарламенту від ультраправої партії “Національне об’єднання” Марін Ле Пен, входить в парламентську групу “Ідентичність і демократія”, член підкомітету з питань безпеки та оборони.
Також відвідав окупований Крим у 2020 році, у складі французької делегації. Указом Президента України перебуває під санкційними обмеженнями.
УГОРЩИНА
Бейла Ковач – угорський політик, депутат Європарламенту до 2019 року.
Наразі засуджений за шпигунство на користь РФ і фінансові злочини. Ковач одним з перших чинних у 2014 році парламентарів відвідав як спостерігач так званий “референдум” у Криму, а також псевдовибори, організовані у Донецьку в 2014 році.
ПОЛЬЩА
Януш Корвін-Мікке – польський праворадикальний політик, євроскептик та депутат Європарламенту до 2018 року.
Називає Україну головним ворогом Польщі, підтримує скасування санкцій проти рф, поширює дезінформацію щодо російських злочинів на Київщині (стверджує, що злочини в Бучі сфабриковані). Відвідував окупований росією Крим у 2015 році. Не поніс жодного покарання, МЗС Польщі лише засудило його дії та назвали поїздку “вищою мірою безвідповідальною”.
В більшості, євродепутати високого рівня чи лідери партій не поспішали підігравати рф боячись зазнати в першу чергу репутаційні втрати та отримати критику у свій бік. Переважна більшість тих, що поїхали були маловідомі загалу, на той момент, чи не надто популярні серед виборців своїх країн. Серед них, наприклад, більшість німецьких політиків з ультраправої партії “Альтернатива для Німеччини” (створена 2013 р., націоналістична та право-популістська політична партія, чия ідеологія спрямована проти євроінтеграції та НАТО). Щонайменше 18 представників АдН відвідували окуповані росією українські території.
НІМЕЧЧИНА
Маркус Прецелль – німецький політик, раніше був депутатом Європейського парламенту від німецької правопопулістської партії “АдН”.
З 2014 по 2017 рік був головою землі Північна Рейн-Вестфалія, а у 2017 році – головою парламентської групи “AдН” у Північній Рейн-Вестфалії. У квітні 2016 відвідував Крим за кошти російського фонду. Одружений на колишній лідерці партії “АдН” Фрауке Петрі, яка відома своїми проросійськими поглядами та неодноразово відвідувала росію з неформальними візитами.
Гуннар Ліндеманн – німецький ультраправий політик партії АдН, член Палати представників Берліна з 2016 року.
У лютому 2018 року Ліндеманн разом із сімома іншими депутатами державного парламенту від АдН, зокрема Х’ю Бронсоном і Гарольдом Латчем, відували Крим. Восени 2019 року Ліндеманн разом із 16-річним сином і політиком АдН Геннінгом Зозом їздив в росію, Донецьку та Луганську області. Ліндеманн активно просуває російські наративи, звинувачує Україну та НАТО в агресії проти росії, називає війну “конфліктом” і повторює російську пропаганду про біолабораторії на території України. У червні 2022 року Ліндеманн заснував асоціацію “Vadar eV”, для “запобігання дискримінації” російсько-німецьких і російськомовних співгромадян у Німеччині, яка заперечує воєнні злочини рф. Наприкінці лютого 2023 року Ліндеманн взяв участь у демонстрації “Повстання за мир” у Берліні, ініційований Сахрою Вагенкнехт та Алісою Шварцер, яка закликала припинити постачання зброї в Україну та розпочати мирні переговори. Перебуває під українськими санкціями, внесений до списку “Миротворця”.
Евгєній Шмідт – німецький політик з партії АдН, з 2021 року член Бундестагу.
В лютому 2018 року відвідав Крим. Активно підіграє російським наративам, закликає Німеччину відмовити Україні у фінансовій та військовій допомозі, заявляє про дискримінацію росіян у Німеччині, дає коментарі російським ЗМІ, в яких так само дезінформує про темпи наступу ЗСУ. Також він просував думку про непричетність росії до підриву Каховської ГЕС. Внесений до списку “Миротворця”.
Штефан Койтер – німецький політик з партії АдН, депутат німецького Бундестагу з 2017 року.
В лютому 2018 року відвідував Крим разом з іншими представниками німецької партії АдН. Просуває російські наративи щодо війни в Україні та підтримку України зі сторони Європи, постійно цитується російськими ЗМІ як депутат німецького Бундестагу. Внесений до списку “Миротворця”.
Роджер Бекамп – німецький політик з партії АдН. З 2021 року він є депутатом німецького Бундестагу від Північного Рейну-Вестфалії.
У лютому 2018 року відвідував Крим. Внесений до списку “Миротворця”.
Х’ю Бронсон – німецько-британський політик з партії АдН. Член Палати представників Берліна.
Обіймав посаду віцеголови АдН Берліна з червня 2015 року по листопад 2017 року. У лютому 2018 року відвідував Крим. Внесений до списку “Миротворця”.
Гаральд Лаач – німецький політик з партії ультраправої партії АдН, з 2016 член Палати представників Берліна.
В лютому 2018 року відвідував окупований росією півострів Крим. Внесений до списку “Миротворця”.
Список іноземних громадян залучених до псевдовиборів у 2022 році минулого місяця опублікував Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Серед ідентифікованих, члени 22 країн: політики, журналісти та громадянські діячі.
Частина з них позиціонують себе як незалежних блогерів чи журналістів (головний редактор німецького проросійського видання Anti-Spiegel Томас Рьопер), частина ‒ співробітники російських медіа чи сайтів, афільованих з Кремлем (співробітник російської інформагенції Sputnik Ваятт Рід та речниця“МДБ ДНР” Крістель Неан). В окремі групи можна виділити політиків крайньо правого та лівого спрямування (Фолькер Фрідріх, Карл Чапке засновник ультраправої організації “Пруське товариство Берлін-Бранденбург”) та сепаратистів-невдах, як от Джорджо Дескі – засновника сепаратистського руху “Звільнення Трієста”. Згадані особи були спостерігачами на виборах в тимчасово окупованих територій України (надалі – ТОТ), які відбулися 8-10 вересня 2023 року.
НЕРІШУЧІСТЬ ТА ЇЇ НАСЛІДКИ
Свого часу Європейський Союз мляво реагував на грубі порушення законів України та зі сторони європейських політиків, адже останні вдало маніпулювали тезами про “особистий візит”, як мету поїздки. Поплічники злочинів не отримали жодного покарання за свої дії, крім українських санкцій і продовжили просувати російські наративи вже у своїх країнах. Таким чином в Європі формувалось коло чинних та потенційних політиків, які готові відстоювати інтереси росії на європейській політичній арені.
До прикладу, Тьєррі Маріані після своїх регулярних візитів активно просував інтереси кремля надалі у Франції. За пів року після першого відвідування Криму у 2015 Маріані вніс у парламент Франції пропозицію зняти європейські санкції з росії. Його підтримали нижня та верхня палата Національної асамблеї, з поправками щодо збереження санкційних обмежень у пом’якшеному варіанті. Він також проголосував проти резолюції, яка засуджує російське вторгнення в Україну. Як і його колега по візитах у рф, Ерве Жювен після відвідин Криму активно почав поширювати у Франції російську пропаганду і став одним з 19 європейських депутатів, що виступили проти створення спецтрибуналу для розслідування агресії проти України.
Не надто популярна раніше політична сила, АдН, більшість політиків якої їздили на ТОТ України від початку російської агресії, сьогодні одна з найрейтинговіших партій в Німеччині. Сьогодні АдН просуває російські наративи серед німецького середовища. Так, на з’їзді АдН у Кауфбойрені звучали різноманітні заяви про вину НАТО у війні, проти допомоги Україні, біженцям, примирення з росією та антиросійські санкції.
“АдН систематично орієнтується на росію. Це довга рука Кремля, яка цілеспрямовано просуває російську пропаганду і націоналістичну, антизахідну ідеологію путінського ідеолога Олександра Дугіна. АдН відкидає демократію, верховенство закону, вільний, ліберальний, заснований на правилах порядок”, – коментує таку діяльність член зовнішньополітичного комітету бундестагу від опозиційної партії ХДС Родеріх Кізеветтер.
Голова внутрішньої розвідки Німеччини попередив, що АдН стає все більш екстремістською та антидемократичною. Томаса Гальденванг, президент Федерального відомства захисту конституції Німеччини також висловлює побоювання: “партія АдН висловлює крайньоправі екстремістські теорії змови”, стверджує юрист. Журналістське розслідування виявило листування, що можуть свідчити про вплив з кремля на діяльність депутатів АдН через посередників у Берліні. А за даними Corrective у партійних програмах, запитах і виступах партії фіксують систематичний поворот у бік росії, використання термінів “євразійство” та “багатополярний світ” у кремлівському трактуванні.
Серед німецьких політиків за повну заборону партії нещодавно виступив депутат та колишній державний секретар Бундестагу Марко Вандервітц, його підтримує німецьке суспільство, яке створює петиції із закликами заборонити партію,
Наразі АдН має дев’ять парламентарів у Європейському парламенті, але очікує, що їх буде аж 20, на тлі стрімкого зростання рейтингів популярності. Варто нагадати, що 6 з 9 європарламентарів АнД, голосували проти резолюції Європарламенту від 16 лютого 2023 року, яка засуджує російське вторгнення і закріплює непохитну підтримку України з боку ЄС. Політики АдН обіцяють, що під час виборів до Європарламенту домагатиметься “розпуску” ЄС або виходу з нього Німеччини.
Нерішучість ЄС у 2014-2015 роках виплекала в росії відчуття вседозволеності, що посприяло початку повномасштабної війни у 2022 році. В першу чергу ця реакція була необхідна для безпеки самої Європи, яка закрила очі на зв’язки європейських політиків з кремлем.
ХТО ПОНЕСЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ?
Окремі поплічники окупації вже починають зазнавати тиску від незалежних журналістів та українських громад в Європі.
Зокрема партнерами УЦБС, Спілкою Українців Португалії, в особі голови Павла Садохи, було надіслано звернення до місцевої влади та Міністра закордонних справ Португалії, про присутність Мануеля Піреш да Роша – депутата міської ради м. Коїмбра від комуністичної партії на ТОТ України, як спостерігача нелегальних виборів. Мета звернення громади: засудити вищеописані дії місцевого депутата, а також розпочати розслідування щодо вчинення ним правопорушення.
Під ударом опинилась і спостерігачка з Румунії Камелія-Доріна Поп. Вона неодноразово приїздила на псевдовибори на ТОТ України і тісно співпрацює з проросійськими силами в Італії, очолюючи румунську діаспорну організацію “APSARUE”. Після оприлюднення румунським виданням Podul.ro двох матеріалів про Камелію-Дорін та звернення до МЗС Румунії, організацію “APSARUE” виключили зі списку рекомендованих до співпраці діаспорних організацій Румунії. Водночас Європейська платформа демократичних виборів (незалежна європейська асоціація) включила Камелію Поп до списку самозванців у питаннях моніторингу виборів.
Подібні тенденції свідчать, що сьогоднішнім поплічникам окупації буде важче уникнути покарання та суспільного розголосу. Проте, суспільству варто звертати увагу і на тих, хто 9 років до цього відвідував окуповані території, порушуючи закони України та формуючи підґрунтя для нового етапу окупації.
У вересні в спільній заяві глава Комітету міністрів Ради Європи, президент Парламентської асамблеї Ради Європи та генсек Ради Європи рішуче засудили незаконні вибори на ТОТ України та дії рф. Такою ж реакція Заходу була і після російського незаконного референдуму в Криму 9 років тому, що призвів до подальшої тривалої окупації. Проте жодної заяви, а тим паче рішучих дій не пролунало в бік тих громадян ЄС, які стали співучасниками російських злочинів та окупації у 2023 році. Належної відповіді чи реакції не було й попередні 9 років.
Як наслідок, Європа отримала розгалужену мережу проросійських політиків “спостерігачів”, які можуть нести загрозу демократичному устрою Європейського Союзу. Відповідною реакцією на подібні виклики, є внесення вищезгаданих осіб в санкційні списки ЄС. У них мають потрапити всі громадяни ЄС, які починаючи з 2014 року відвідували окуповані території всупереч законам України та підривали її суверенітет.