Кожного разу, як в Молдові починається виборчий процес, разом з ним загострюються питання окупованих територій. Так було під час президентських виборів 2020-го року й зараз питання самопроголошеного Придністров’я (ПМР) набирає обертів у зв’язку з достроковими парламентськими, що призначені на 11 липня.
Зазвичай промосковські кандидати використовують риторику дружби з Росією в розрізі можливого полагодження конфлікту, виводу так званих миротворців та вивезення чи утилізації арсеналу з Колбасної (боєприпаси, що залишилися в Придністров’ї в спадок від 14-ї армії СССР). І певною мірою це правда, адже тільки за умови лояльної до РФ влади в Молдові, Росія починає частково виконувати зобов’язання. Якщо ж, до влади приходять проєвропейські сили, то перемовний процес саботується й заморожується на невизначений термін.
Разом з перемогою Майі Санду на президентських виборах, в Молдові цього року можливе подальше перезавантаження влади на проєвропейську, що в свою чергу абсолютно не задовольняє Кремль. Так, за даними останнього соціологічного опитування проведеного Міжнародним республіканським інститутом (IRI) 21 квітня 2021 року, за партію президентки Санду “Дія і Солідарність” (молд. Partidul „Acțiune și Solidaritate”, PAS) готові віддати свої голоси 33% опитаних, на другому місці Партія соціалістів Республіки Молдова (молд. Partidul Socialiştilor din Republica Moldova) екс-президента та друга Кремля Ігоря Додона, із підтримкою у 19%.
За таких обставин жодна з партій не отримає більшості у парламенті. Тож Додон вирішив об’єднатиcя у лівий блок разом з комуністами і тепер вони разом йдуть захищати “суверенітет” Молдови.
В свою чергу Санду, показуючи свою антимосковську позицію, вже кілька разів вимагала від РФ вивести свої війська з Придністров’я. Наразі там діють дві частини російських військ: “миротворчі сили”, що перебувають у ПМР відповідно до угоди від 21 липня 1992 року та оперативна група військ, зокрема і “прикордонників ПМР”, які діють там абсолютно незаконно. Санду виступає за виведення обох і заміну миротворчих сил на цивільну міжнародну місію під мандатом ОБСЄ, що знову ж таки не задовольняє Кремль.
Питання присутності так званих “прикордонників” у Зоні безпеки (Демілітаризована буферна зона 225 кілометрів у довжину) піднялося знову після 11 травня через трагічний випадок, коли “при безпосередній участі представників незаконних силових структур Тирасполя в Дністрі втопився громадянин Молдови”. Тобто, сторони ще раз акцентували свої позиції щодо ПМР.
В самому ж Придністров’ї збільшується кількість громадян Молдови без “прописки”, тож вони голосуватимуть за окремими додатковими списками, що створює додаткові ризики фальсифікацій виборів.
Читайте також: Як “Грузинська мрія” руйнує мрію Грузії?
Разом з тим з боку проросійської ПСРМ просувається агресивна позиція щодо забезпечення мешканцям Придністров’я можливості проголосувати на дострокових виборах за будь-яких обставин. Лідер парламентської фракції партії ПСРМ Корнеліу Фуркуліце звинуватив праві партії Молдови у перешкоджанні голосуванні придністровців у майбутніх виборах.
При цьому Додон піддав критиці та назвав “войовничою” заяву посла США Дерека Хогана, який в ході виступу в державному університеті заявив, що “Кишинів повинен контролювати придністровський регіон”.
А придністровські політологи залякують, що в разі перемоги партії Майї Санду та створення коаліційного уряду, Молдовою керуватимуть з американського посольства, в той самий час Кишинів тиснутиме на Придністров’я економічно, і останнє опиниться в епіцентрі напруженості.
І хоча посилення активності проросійськи налаштованих сил на підтримку Передвиборчого блоку Партії комуністів (ПКРМ) і Партії соціалістів (ПСРМ) в Придністров’ї поки не помічається, проте є інші варті уваги новини.
ЦВК РМ своїм рішенням від 05 червня 2021 року дозволило відкриття трьох дільниць для голосування на території ПМР (одну дільницю на території Коржово (район Дубоссари) та двох дільниць на території муніципії Бендери), що викликало велике невдоволення з боку правих політичних партій. Так, політична партія “Платформа Гідність і Правда” (Platformei DA) звернулася до Апеляційної палати Кишинева, а потім і у Вищу судову палату, щоб оскаржити це рішення ЦВК. В партії аргументують це тим, що ці населені пункти знаходяться на території, що є непідконтрольною конституційній владі Молдови.
За інформацією наших джерел в українських спецслужбах, ймовірно, що за цим рішенням ЦВК могла стояти домовленість між так званим президентом Придністров’я Вадімом Красносєльським та колишнім президентом Молдови Ігорєм Додоном, що була досягнута під час їхніх поїздок до Москви у березні цього року. Причина — у Придністров’ї зазвичай голосують за проросійських кандидатів, що, звісно, вигідно РФ.
Пізніше у ЦВК РМ внесли поправки, згідно з якими ці три дільниці (на території Коржово та двох на території муніципії Бендери) все таки відкриті не будуть.
Отже, ми можемо спостерігати, як Москва напередодні виборів у Молдові запускає відпрацьовані протягом років механізми: залякування зовнішнім “американським керуванням”, погіршенням російсько-придністровських відносинах в разі перемоги проєвропейських кандидатів у Кишеневі, згортанням “миротворчої” місії Росії у ПМР після якої нібито відновляться протистояння, зупинкою процесу утилізації застарілого озброєння та просування тез, щодо поглинання Молдови Румунією й втратою державності та інше.
Усі ці заяви вкладаються у загальну мету: залишити вплив Росії на внутрішню ситуацію не лише у ПМР, а і у Молдові. Тим самим завадити зближенню з Заходом непідконтрольним РФ територіям Молдови та підтримати статус замороженого конфлікту в близьких межах від кордонів ЄС та НАТО, для можливості тиску на них.
Фото: SERGEI GAPON/AFP/EAST NEWS
Автор: Дмитро Беднін