«Тріумф Путіна», «найбільша геополітична перемога Кремля» – так відреагували світові ЗМІ на результат домовленостей між США та Німеччиною щодо російського газопроводу «Північний потік – 2» (ПП-2).
Проєкт Кремля, який прямо називають російською газовою голкою Європи й загрозою національній безпеці України та Центральної Європи, після років санкцій, схоже таки дадуть добудувати. І це все попри агресивну політику Росії щодо НАТО, втручання у вибори в США, російські кібератаки та взлами офіційних установ Німеччини, вбивства й отруєння ворогів Кремля у ЄС, вже не кажучи про окупацію Криму, частин Грузії та війни на Сході України.
Проте, добудувати не означає запустити, і цей факт змушує Москву вже зараз вдаватися до додаткових заходів впливу на європейських споживачів. Підозріла аварія на заводі «Газпрому» у Новому Уренгої позначилася на прокачуванні газу по трубопроводу «Ямал – Європа», а у російського монополіста стали говорити про аварійний стан інфраструктури (7 аварій на об’єктах “великого газу” лише за цей рік), тим самим наче натякаючи на необхідності запуску ПП-2.
Це все означає, що Києву також не потрібно опускати руки та зосередитися на тому, щоб якщо не зупинити проєкт, то хоча б забезпечити собі гарантії реальної безпеки.
Угода
21 липня США та Німеччина офіційно повідомили про домовленість щодо завершення будівництва російського газопроводу. Подібний крок був очікуваний, 26 травня президент США Джо Байден заявив, що його адміністрація не застосовуватиме нові санкції щодо ПП-2, оскільки проєкт майже закінчений, а санкції зашкодять відносинам із європейськими союзниками.
Деталі липневої угоди були синхронно оприлюднені міністерством закордонних справ Німеччини та Держдепом США у документі під назвою “Спільна заява США та Німеччини на підтримку України, європейської енергетичної безпеки і наших кліматичних цілей”.
У документі зазначається про рішучу підтримку територіальної цілісності України та її прагнення до європейського майбутнього, а також підтверджується необхідність вжити заходи проти російської агресії в разі якщо Кремль використовуватиме газ як зброю.
«Якщо Росія спробує використовувати енергію як зброю або вчинить подальші агресивні дії проти України, Німеччина буде діяти на національному рівні і закликати Європейський Союз до прийняття ефективних заходів, включаючи санкції, щоб обмежити російський потенціал для експорту до Європи в енергетичному секторі, включаючи газ, або вжити ефективних заходів в інших економічно важливих сферах», – йдеться в документі.
Також у декларації прописані зобов’язання Німеччини використати всі доступні засоби впливу, щоб уможливити продовження угоди з Росією про транзит газу через Україну на термін до десяти років.
Окрім цього Німеччина зобов’язується створити та управляти Зеленим фондом для України, що «сприятиме її енергоефективності та енергетичній безпеці” та додасть до фонду не менше 175 мільйонів доларів в якості гранту й працюватиме над їх збільшенням. Разом США та Німеччина зобов’язалися «прагнути та заохочувати і підтримувати інвестиції» в цей фонд на суму не менше 1 мільярда доларів США.
Реакція світу
Німеччина
Саме така відсутність конкретних кроків в разі геополітичного тиску Москви та будь-яких гарантій безпеки для України стали причиною критики документу не лише від офіційного Києва, а й від європейських та американських експертів та політиків.
Зокрема, німецький експерт Ральф Фюкс – директор аналітичного центру Zentrum Liberale Moderne (є «небажаною іноземною організацією» у РФ), у колонці для впливового німецького видання Spiegel.de зазначив, що угода «розв’язує Кремлю руки для посилення політичного та військового тиску на Україну без загрози для газового бізнесу з ЄС». Він також розкритикував Німеччину, яка відхилила американську пропозицію про включення до документу пункту, який дозволив би припинити постачання газу, якщо Кремль наважиться на агресивні кроки проти непокірних сусідів.
Негативну угоду сприйняли і у опозиційному німецькому політикумі: «Трубопровід є невдалою ідеєю з кліматичних причин, але перш за все з геостратегічних причин» – таку позицію висловила Кандидатка у канцлери Німеччини від партії «Союз-90/Зелені» Анналена Бербок.
США
Жорстко нову позицію щодо ПП-2 зустріли і у США.
Зокрема, відразу після травневої заяви Байдена про незастосування нових санкцій, група конгресменів-республіканців та частини демократів звернулася до Держдепартаменту із критикою та зауваженнями, що Адміністрація не зважає на інтереси країн, «що перебувають на передовій у Центральній і Східній Європі, зокрема України» та вважають інтереси Берліна «більш пріоритетними, ніж інтереси решти Європи». Вони також зустрілися з президентом України та заявили, що спільно з українськими колегами продовжуватимуть протистояти «Північному потоку-2».
Після публікації договору 12 сенаторів-республіканців у листі міністру фінансів країни Дженнет Єллен заявили, що виступатимуть проти кандидатур, запропонованих на високі посади в Міністерстві фінансів допоки адміністрація не виконає розділ закону 228 CAATSA «Про протидію противникам Америки шляхом санкцій». Сенатори закликали Єллен «змінити курс щодо «Північного потоку-2» і вжити кроків на «захист європейських союзників та партнерів від зловмисної російської агресії».
20 липня співголова Групи підтримки України у Конгресі США Марсі Каптур заявила, що Конгрес США має відкинути будь-які угоди, які не захищають трансатлантичну безпеку та суверенітет України.
Сенатор-республіканець Тед Круз заявив, що через ситуацію з «Північним Потоком-2» він блокує призначення кандидатів на посади в Держдепартаменті США.
4 серпня проти домовленостей США та Німеччини щодо газопроводу висловилися Голова Комітету з міжнародних відносин Сенату США Роберт Менендес, а також глави комітетів парламентів Естонії, Ірландії, Латвії, Литви, України, Великої Британії, Чехії та Польщі.
У заяві вони зазначили, що ПП-2 дасть Росії ще один інструмент тиску та шантажу щодо України, яка продовжує стикатися з жорстокою агресією Росії та військовою окупацією її територій через її проєвропейський вибір. «Все більше українських військових віддають своє життя, щоб захистити свою Батьківщину та всю Європу. ЄС та Сполучені Штати повинні працювати разом, щоб посилити санкційний тиск на Кремль для протидії агресії в Україні», – йдеться у документі.
Україна та Польща
МЗС України і Польщі у спільній заяві також засудили угоду Німеччини і США. “Таке рішення створило додаткові політичні, військові та енергетичні загрози для України і Центральної Європи в цілому. Воно збільшує можливості Росії чинити деструктивний вплив на безпеку в Європі, поглиблює розбіжності між державами-членами НАТО і ЄС”, – йдеться в документі.
Днем раніше, 21 липня, очільник українського МЗС Дмитро Кулеба у Twitter повідомив, що Україна офіційно ініціює консультації з Єврокомісією і ФРН щодо газопроводу “Північний потік-2”. Відповідні ноти МЗС вже надіслало в Брюссель і Берлін.
“Відповідно до статті 274 Угоди про Асоціацію з ЄС Україна офіційно ініціює консультації з Єврокомісією і ФРН щодо Північного потоку-2, який загрожує безпеці України і порушує принципи диверсифікації Енергетичного Союзу ЄС. МЗС вже надіслало відповідні ноти в Брюссель і Берлін”, – заявив Кулеба.
Окрему заяву зробив і керівник польського МЗС Збігнєв Рау, який зазначив, що Росія використає газопровід для шантажу Європи та України.
“Протягом 18 років усі польські уряди дотримувалися думки, що Північний потік – це інструмент російської диверсії, покликаний зламати єдність Заходу, Європейського Союзу та НАТО”, – сказав Рау.
Питання запуску “Північного потоку-2” також є у переліку тем, які планує обговорити президент України Володимир Зеленський разом із своїм американським колегою Джо Байденом під час візиту українського лідера до США.
Варто зазначити, що саме санкції Сполучених Штатів, а також дії різних природоохоронних організацій, є однією з причин того, що геополітичний проєкт Кремля є і досі незакінченим. На відміну від влади Німеччини, яка всіляко цьому сприяла, називаючи проєкт суто «економічним».
При цьому відкидалися очевидні факти, вимоги Резолюції Європарламенту та доводи офіційного Києва щодо небезпечності ПП-2 для енергонезалежності ЄС та як фактору, що стримує Кремль від повномасштабного вторгнення в Україну.
Нагадаємо, що засновником і власником контрольного пакета акцій “Північного потоку- 2” є російський газовий монополіст “Газпром”. Партнери проєкту – французька Engie, австрійська OMV, британсько-нідерландська Royal Dutch Shell, німецькі Uniper і Wintershall.
У 2019 році будівництво газопроводу зупинилося приблизно на рік через накладені Сенатом США санкції, які входили у проєкт оборонного бюджету США. Санкції стосувалися компаній, причетних до будівництва Північного потоку-2.
21 грудня 2019 року, в день підписання оборонного бюджету президентом США, швейцарська компанія Allseas заявила про зупинку будівництва ПП-2 й вивела свої спеціалізовані судна, що були задіяні у проєкті. Згодом, побоюючись санкцій, з проєкту вийшли швейцарська страхова компанія Zurich Insurance Group AG, норвезька сертифікаційна фірма Det Norske Veritas Holding AG, датський консультант Ramboll та німецька Bilfinger SE.
У відповідь Газпром повідомив, що газопровід завершений на 94% і буде добудований російськими суднами.
У листопаді 2020 року газета “The Wall Street Journal” опублікувала матеріал, у якому висловила думку, що в разі введення нових американських санкцій, проєкт остаточно зупиниться і це стане перемогою, зокрема і українців, які лобіювали зупинку газопроводу у Вашингтоні.
5 грудня 2020 року Федеральне морське і гідрографічне агентство ФРН (BSH) повідомило, що укладати труби для газопроводу «Північний потік-2» в водах Німеччини у Балтійському морі буде спеціалізована баржа «Фортуна», яка ходить під російським прапором.
8 грудня 2020 року Палата представників Конгресу США ухвалює нові санкції щодо ПП-2, якими передбачалося введення штрафних заходів за сприяння продажу, оренді або надання суден-трубоукладачів для будівництва газопроводу, а також надання страхового покриття для суден, що беруть участь в будівництві. Зокрема, під санкції потрапила «Фортуна» і її власник – компанія «КВТ-Рус», а також російська фірма «Рустанкер», танкери «Максим Горький» і «Сьєрра».
15 січня 2021 року Федеральне морське та гідрографічне агентство ФРН дозволило продовження будівництва російського газогону. Проте російська баржа «Фортуна» не поспішала повертатися до роботи. Дозвіл на будівництво газопроводу оскаржили дві німецькі природоохоронні організації «Союз охорони природи та біорізноманіття» та Deutsche Umwelthilfe.
19 січня 2021 у Газпромі вперше публічно визнали ймовірність недобудови газопроводу через «політичний тиск».
Проте, цей тиск не був тотальним. До допомоги Росії підключилися деякі європейські країни та кампанії.
Так, у липні 2020 року Данія дозволила будівництво трубопроводу у своїх водах для кораблів із якірною системою позиціонування.
З 2020-го італійські компанії Nuova Patavium та Opus S.R.L., допомагали Газпрому обійти американські санкції та поставили необхідне обладнання для переоснащення російського трубопрокладача «Академік Черський», який мав замінити спеціалізовані судна Allseas. Переобладнання відбувалося у німецьких портах.
У січні 2021 місцева влада землі Мекленбург – Передня Померанія (Німеччина) екстрено створила спеціальний фонд, який мав взяти на себе ризики санкцій США проти підрядників «Північного потоку – 2».
4 травня стало відомо, що Німецький союз охорони природи та біорізноманіття (NABU) подав до адміністративного суду Гамбурга позов щодо будівництва трубопроводу у виключній економічній зоні країни. За словами німецьких екологів, газопровід завдає непоправної шкоди морському середовищу, окрім того він прокладений через п’ять морських заповідників.
Будівництво було призупинене, але ненадовго. 17 травня Федеральне морське та гідрографічне агентство Німеччини знову дозволило продовження будівництва ПП-2.
У кінці травня 2021 року російське судно «Фортуна» почало прокладати труби у водах Німеччини.
28 липня компанія-оператор проєкту «Північний потік-2» повідомила про завершення виконання запланованого обсягу робіт судном «Академік Черський» у Балтійському морі. Та сповістила, що газопровід завершено на 99%.
Наразі провідні українські експерти сходяться на думці, що ще не все втрачено – проєкт ще потрібно запустити і Україна мусить активно діяти для того, щоб цього не сталося. В разі ж запуску, як мінімум, вибити для себе реальні гарантії безпеки, а не черговий «Будапештський меморандум», домогтися чіткої перспективи членства в НАТО, відновлення контролю над окупованими територіями, залучення міжнародних миротворців задля контролю над україно-російським кордоном та ін.
Допомогти ситуації може і зміна політичної верхівки Німеччині, до влади у якій можливо прийдуть противники ПП-2 – «зелені».
Росія також розуміє, що ризики до запуску свого геополітичного проєкту досі існують, тому почала ще одну власну гру. 5 серпня на заводі «Газпрому» у Новому Уренгої стався потужний вибух, через що був практично припинений видобуток газу в Західному Сибіру. Це також позначилося на прокачуванні газу по трубопроводу «Ямал – Європа».
В європейських ЗМІ вже заговорили про створення штучного дефіциту газу і підвищення ціни, а Газпром почав активно заявляти про аварійність старої інфраструктури, поки прозоро натякаючи, що без запуску Північного потоку-2 європейці можуть мати проблеми із постачаннями газу взимку.
Варто нагадати, що у Кремлі не вперше використовують «аварії» із підривами газопроводів для політичного тиску. У 2005-му році, під час проблемних переговорів, невідомі особи підірвали газогін у Грузії, а коли була потреба тиску на Туркменистан в інтересах «Газпрому», там також сталася подібна «аварія».
Можна сподіватися, що ці події не оминуть увагу і у країнах ЄС. Окрім того, що запуск газогону означатиме перемогу Путіна над США, навряд це до смаку новому очільнику Білого дому. Тож говорити однозначно, що Україна вже програла – зарано, але і сподіватися виключно на когось, як показує практика – справа невдячна, ми мусимо докласти максимум зусиль.
Геополітична гра триває.
Автор: Оксана Кузан