Харків був і залишається однією з ключових цілей росії під час повномасштабного наступу.
З першого дня війни ворог намагався взяти місто в оточення, щодня обстрілював реактивною та ствольною артилерією, Харків був в зоні досяжності навіть російських мінометних розрахунків. Як наслідок — місто зазнало значних руйнувань, були зруйновані або пошкоджені цивільні об’єкти: багатоповерхові будинки, школи, дитячі садки та лікарні.
Проте, Харків не здався.
Вже 25 лютого на харківській окружній дорозі в районі селища Циркуни масово горіла російська техніка, а 27 лютого українці знищили колону російських броньованих “Тигрів”, що зуміла прорватися в саме місто. Весною 2022 року українське командування розпочало першу наступальну операцію, щоб відтіснити ворога від Харкова та унеможливити здатність російської артилерії завдавати ударів та руйнувати друге за величиною місто України.
Звільнення Харківщини навесні 2022 року
Наприкінці березня – початку травня 2022 року Збройні сили України провели завершальний етап оборони Харкова. Керував цією операцією, як і вересневим контрнаступом і звільненням Харківщини, командувач Сухопутних військ, а наразі головнокомандувач ЗСУ, генерал-полковник Олександр Сирський.
Наступ українських військ розвивався на північ та північний схід від обласного центру. До підрозділів Сухопутних військ, Головного управління розвідки МО, ТРО долучилися добровольчі підрозділи.
10 березня Сили оборони України витіснили росіян з-під Дергачів, а 25 березня українській армії вдалося звільнити від росіян село Мала Рогань. Пізніше, 15 квітня, СОУ звільнили і прилегле до міста селище міського типу Рогань, що дало змогу знизити кількість обстрілів Індустріального району Харкова.
Рогань. Фото: Олег Синєгубов
29-30 квітня Сили оборони деокупували село Руська Лозова, що знаходиться на півночі від міста, недалеко від окружної дороги на трасі Білгород-Харків. Ця подія мала важливу вагу в обороні міста, оскільки з висоти, яка знаходиться в селі, росіяни обстрілювали Олексіївку та П’ятихатки — густонаселені харківські житлові масиви. У звільненні Руської Лозової брав участь, зокрема, спецпідрозділ “Kraken” Головного управління розвідки і сам начальник ГУР Кирило Буданов. Паралельно із Руською Лозовою бійці 92-ї бригади звільнили село Кутузівка, що на сході від міста.
З початку травня українське командування повідомило про перехід CОУ до контрнаступальних дій на Харківському та Ізюмському напрямках.
Українці витіснили окупантів з передмістя Харкова – Циркунів, а далі з Черкаських Тишків та Руських Тишків. 10 травня ЗСУ деокупували ще одне важливе селище з висотою – Питомник.
Загалом під час весняної наступальної операції СОУ вдалося звільнити 24 населені пункти, та на одній ділянці вийти до державного кордону. Весняна операція дозволила знизити кількість обстрілів міста та також повернула надію, що життя в Харкові відновиться.
За три місяці, вже під час вересневого блискавичного контрнаступу, Сили оборони України звільнили практично всю Харківську область. За оцінками аналітиків, тоді російська армія зазнала розгромних втрат.
Третій рік війни
Місто потроху оговталося. У Харків повернулася велика частина мешканців (станом на лютий 2024 приблизна кількість населення – 1,3 млн), гуляють діти, у центрі багато автомобілів, працюють кафе. Тут вже звикли, що повітряна тривога може бути після прильоту, оскільки ракети, випущені з Білгородської області, долітають до Харкова за 30-40 секунд. Влада почала будувати підземні школи для навчання дітей, і вже відкрила першу з них, раніше 5 станцій харківського метро були переобладнані під класи для навчання 1000 школярів оффлайн – така реальність прикордонного міста в умовах війни.
Проте, росія не полишає надії знищити або створити гуманітарну катастрофу у Харкові. Принаймні, саме такі заяви звучать від російської влади та топових пропагандистів. Останні місяці росія посилила свій терор проти цивільного населення: знищила найбільші електростанції Зміївську ТЕС та Харківську ТЕЦ-5, почала використовувати важкі авіаційні бомби для атак, поширює інформацію про плани захоплення міста, крім того, російські військові активізували наступ на Куп’янському напрямку.
Обстріл рф Харькова. Фото: ДСНС
З початку 24 лютого 2022 року на Харківщині загинули 2355 цивільних (станом на 01.01.24), з них 79 дітей, іще 546 вважаються зниклими безвісти (з них 128 жінок та 88 дітей). Наразі, на жаль, кількість загиблих зростає мало не щодня.
Весною 2024 року Рада оборони Харкова ухвалила рішення про примусову евакуацію дітей разом із батьками з прикордонних районів, щоб убезпечити їхнє життя. До цього переліку у березні потрапили Великобурлуцька та Вільхуватська територіальні громади, а у квітні близькі до кордону з РФ населені пункти Харківського, Богодухівського та Ізюмського районів.
Все це неабияк впливає на настрої місцевого населення, проте люди налаштовані рішуче, вони вірять в ЗСУ і в те, що західні партнери не кинуть Україну напризволяще.
“Коли росія заявляє про якісь плани щодо Харкова, вони не беруть до уваги один важливий фактор — самих харків’ян. У 2022 році росіяни вважали, що їх тут зустрінуть з квітами, натомість зустрічали рясними кулями. За ці роки війни харків’яни пережили і напівоточення, і постійні обстріли, удари “шахедами”, відсутність світла і води, дізналися про катівні та масові поховання після деокупації області. Тут вже добре знають, що таке справжня росія. Тож коли москва покладається на те, що оборона міста складається лише з ЗСУ, вона сильно помиляється. Проте це не означає, що Харків не повинен готуватися. Зокрема, терміново потрібно вирішувати питання протидії ворожим КАБам і балістиці”
вважає військовий експерт, голова УЦБС Сергій Кузан.
Харків укріплюється
Незважаючи на те, що військові скептично ставляться до інформації про можливість росії захопити місто, а масове розповсюдження панічних настроїв через соцмережі експерти називають планомірною кампанією зі спробою посіяти паніку і зневіру, українське командування вважає за потрібне посилити заходи безпеки та оборонні можливості області.
Зокрема, на деокупованих 2022 року теренах Харківщини наразі будується друга лінія фортифікаційних споруд. За словами головкома Сирського, лінія оборони складатиметься зі взводних опорних пунктів, протитанкових ровів, комплексної системи загороджень, залізобетонних підземних бліндажів, системи бетонованих і небетонованих вогневих позицій.
Лінії оборони активно підготовлюються на Харківщині. Фото: Kostiantyn Liberov/Libkos/Getty Images
Місцева влада повідомляє, що будівельники працюють 24/7 у надзвичайно складних умовах під ворожими ударами. На першій лінії наразі знаходяться ЗСУ, а так звану третю лінію будували у Харкові та на його околицях якраз після весняного витіснення російських військ з-під міста. Проте, все більш актуальним стає питання захисту від важких авіаційних бомб, які здатні пробивати бетон, і для цього вже потрібен інший захист — це системи Patriot, або літаки F-16, які дозволять Україні відігнати ворожу авіацію на безпечну відстань.
Головнокомандувач ЗСУ запевняє, що в разі, якщо росія знову спробує захопити Харків, це стане для них черговим розгромом.
“Ми вже маємо досвід бойових дій у Харківській області, нам вдалося “прорахувати” противника та звільнити значну частину Харківщини. Саме тоді відбувся масштабний обвал російського фронту. Якщо росіяни рушать туди знову, Харків стане для них фатальним містом”
заявив Сирський.
Матеріал опубліковано у El Independiente