Татарстан, Кубань, Ленінградська область… Це далеко не повний перелік тих російських територій, куди останнім часом стали прилітати українські безпілотники, завдаючи ворогу відчутних втрат. Адже під їх ударами опиняються як об’єкти воєнної економіки, що забезпечують росії високі фінансові надходження та задіяні у забезпеченні російської армії ресурсами для ведення бойових дій (НПЗ, нафтогазові термінали, нафтосховища тощо), так і безпосередньо військові цілі.
Українські дрони полетять за Урал
Тільки з січня по квітень поточного року внаслідок українських повітряних атак зазнали ураження 48 об’єктів. Внаслідок ударів українських безпілотників з січня 2024 року було уражено щонайменше 29 об’єктів нафтогазової та металургійної промисловості, нафтових терміналів та сховищ; щонайменше 19 об’єктів оборонно-промислового комплексу та військових цілей, зокрема аеродроми на території рф. Географія цих ударів щоразу збільшується. Від прикордонних Курської, Бєлгородської та Брянської областей українські дрони стали летіти далі вглиб росії. Зокрема, 21 січня на відстані понад 1000 кілометрів було уражено нафтогазовий термінал в Ленінградській області, а 2 квітня – підприємство в Елабузі (Татарстан), де збираються російсько-іранські дрони Shahed. І це, запевняють в Силах оборони України, не межа: потенційно дальність застосування українських безпілотників вже найближчим часом зросте до 3000 км, що дозволить вражати цілі за Уралом.
При цьому також невпинно зростають частота та кількість використання дронів. Якщо спиратися на повідомлення міноборони рф, то 5 квітня, в ніч атаки на російські аеродроми в Морозовську та Єйську, українські спецслужби застосували одномоментно щонайменше 53 дрони. Загалом за чотири місяці Україною було використано 8 різних безпілотних апаратів, включаючи 2 реактивних.
Зрозуміло, що можливості запускати такі “рої” дронів зележать від їх виробництва, а вони невпинно збільшуються. Так, у 2023 році рівень виробництва та поставок в Україні БПЛА зріс більш ніж у 120 разів і це є частиною більших воєнних зусиль щодо розробки та виробництва безпілотників, спрямованих на скорочення відставання від ударних можливостей росії. Наразі відомо про щонайменше 10 українських виробників, які успішно виготовляють БПЛА середньої та великої дальності. В листопаді минулого року стало відомо, що один з них запустив серійне виробництва дрона-камікадзе з дальністю ураження 1000 кілометрів.
Український дрон UJ-22 на аеродромі. Фото: dev.ua
Українська влада розраховувала, що цього року вдасться налагодити випуск понад 10 тисяч безпілотників середньої дальності і понад 1000 дронів з дальністю польоту за 1000 км. Вже у лютому 2024 року міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін повідомив, що Україна наздогнала росію у виробництві БПЛА, які за своїми характеристиками схожі на російсько-іранські Shahed.
“Україна має план, спрямований на зменшення потенціалу рф, що охоплює військову промисловість агресора, критичні військові цілі, аеродроми, ворожі командно-контрольні пункти тощо”
заявив очільник ГУР МО Кирило Буданов виданню The Washington Post після завданого удару по аеродрому в Джанкої.
На переконання голови розвідки, перенесення війни на територію росії прямо впливає на становище українського фронту. Також Буданов зазначив, що Україна планує нові атаки безпілотників, а також транскордонні атаки з боку російських добровольців, які діють всередині рф за підтримки ГУР, з метою продемонструвати неспроможність путіна захистити власну територію.
Виклики перед російською ППО
Удари вглиб території росії стають серйозною проблемою для російської влади. В першу чергу через прямі збитки від них по об’єктах нафтогазової промисловості, ОПК та військових цілях. Наприклад, внаслідок ударів по російських НПЗ втрата потужності нафтопереробних заводів рф складає від 10% в порівнянні з минулорічними показниками. А в результаті атаки 5 квітня на російський військовий аеродром Морозовськ в Ростовській області, де базувалися фронтові бомбардувальники Су-27 та Су-34М, які ВКС рф використовують для того, щоб скидати КАБи по позиціях ЗСУ і прифронтових містах, було знищено щонайменше 6 літаків ворога.
Проте нині для кремля з’явилася й інша не менш гостра проблема, пов’язана з розташуванням своїх систем ППО. Розмір росії тривалий час був її стратегічною перевагою, оскільки Україна не мала сил та засобів для завдання ударів по цілях на глибині більше 100-160 кілометрів від кордону. З масштабуванням кількості безпілотників та їх граничної дальності польоту, Україна протиставляє збільшення застосування дронів – російській стратегічній глибині. Як наслідок, розмір російської території перетворюється з переваги на недолік, навпаки збільшуючи ризик ураження нових об’єктів в інших регіонах європейської частини рф.
Зумовлено це тим, що прикрити таку територію наявними в рф системами ППО доволі проблематично. Наразі для захисту від атак БПЛА задіяні понад 50 ЗРГК “Панцир”. Після посилення атак на НПЗ в росії порушили питання встановлення систем РЕБ на промислові об’єкти, в першу чергу за кошт їх власників, оскільки для об’єктового прикриття всіх подібних критичних підприємств не вистачить необхідної кількості ЗРК. Також в рф наразі відбувається створення мобільних груп ППО, на кшталт українських, які будуть озброєні зенітними установками ЗУ-23-2 на вантажівках та великокаліберними кулеметами на пікапах. Проте всі ці намагання не зможуть в повній мірі ефективно протидіяти дронам, як вже зазначено, через велику розосередженість об’єктів ППО на території рф. Як наслідок, перед російським керівництвом може стояти вибір: захищати повітря над військовими з’єднаннями вздовж окупованої території України, або додатково захистити власну інфраструктуру на території росії.
ЗРК “Панцир-С1” на даху Міноборони РФ / Фото: Getty Images
Варто нагадати, що на початку року кремлю вже довелося переміщати системи ППО до Москви та Криму з інших регіонів Росії, зокрема щонайменше з Далекого Сходу. А, ймовірно, ще раніше були перекинуті комплекси ЗРК С-400 з Калінінградської області, для поновлення втрат подібних систем на війні в Україні.
Подібне розтягування російських ЗРК впливає не тільки на захист об’єктів в небі, але й прикриття цілей в повітрі, які без цих комплексів стають беззахисними. Тут варто згадати масове ураження російських бомбардувальників Су-34 на початку 2024 року, тоді було збито 13 літаків. Також суттєвим ударом було збиття двох російських літаків дальнього радіолокаційного виявлення А-50У та повітряного пункту управління Іл-22. 19 квітня 2024 року вперше за час повномасштабного вторгнення було знищено російський дальній стратегічний бомбардувальник Ту-22М3 – носій крилатих ракет Х-22, а також самі ракети. Літак був уражений українською ракетою ЗРК на відстані 300 км від кордону з Україною.
“Дерусифікація” Криму
Припускаємо, що певну кількість комплексів ЗРК було вже переміщено з ТОТ України в рф, і вона залишилася без прикриття. Тільки за останній тиждень було уражено 4 об’єкти в тилу ворога на окупованих територіях. Серед них штаб групи військ “Центр” у Луганську. В тому числі внаслідок успішної операції ЗСУ під командуванням Олександра Сирського атаки зазнав аеродром в Джанкої у Криму, де, за повідомлення ГУР, було знищено 4 пускові установки ЗРК С-400, 3 радіолокаційні станції, пункт управління засобами ППО, апаратура спостереження за повітряним простором “Фундамент-М”. Вперше за тривалий час удар наносився сімома ракетами тактичного ракетного комплексу MGM-140 ATACMS, які США у кількості 20 штук передали Україні із касетною бойовою частиною восени 2023 року. З ухваленням нового пакету військової та фінансової допомоги конгресом США на 60 млрд доларів в квітні 2024 року можна з упевненістю говорити, що таких ударів стане більше.
Загалом Крим став особливою мішенню для повітряних ударів по критично важливих для росії об’єктах. Від початку року на території півострову було уражено щонайменше 6 військових цілей. Серед них: 222-й вузол зв’язку 31-ї дивізії ППО, підземний командний пункт і вузол зв’язку аеродрому Саки, радіолокаційна база аеродрому Бельбек, головний вузол спецзв’язку ЧФ РФ та згаданий раніше аеродром в Джанкої. Ураження відбувається попри те, що росія приділяє особливу увагу захисту півострова, як в повітрі, так і на воді, але окупантам це все одно не допомагає.
Фото знищених пускових ЗРК С-400 на аеродромі Джанкой. Фото: Крымский ветер
Систематична активність СОУ на цьому напрямку – це складова частина заходів з деокупації Півдня України та Криму. А тактика “тисячі порізів”, яку, по суті, застосовує Україна, завдаючи удари по території росії, в значній мірі послаблює оборонний потенціал ворога.
Подібними атаками Україна звільняє поле бою для застосування західних літаків F-16. У той самий час, завдаючи удари вглиб росії, СОУ “розтягують” російські засоби ППО. За таких умов Київ виборює вікно можливостей, поки ворог не зміг наростити захист своїх об’єктів засобами РЕБ та не сформував достатньо мобільних вогневих груп, які можуть бути ефективними для протидії дронам. Цим вікном можливостей необхідно скористатись, і це сигнал в тому числі українським партнерам пришвидшити надання військової допомоги, аби Україна отримала перевагу.
Матеріал було опубліковано у The Moscow Times