Стримуючи російську військову агресію восьмий рік поспіль, Україна фіксує стягування російських військ та зброї до наших кордонів та на окуповані нею території Сходу та Крим. Про це у коментарі Українському центру безпеки та співпраці (УЦБС) зазначив начальник воєнної розвідки України Кирило Буданов.
“З перших днів окупації Кремль перетворює Кримський півострів на мілітарну базу для контролю над Чорним та Азовським морем, провокацій та погроз країнам всього Причорномор’я, зокрема Україні та нашим натівським союзникам. Ми спостерігаємо, як загроза не лише Україні, а усій Європі, зростає з кожним днем.
В українській мові є фраза “непокаране зло зростає”. Саме так майже 100 років тому сталось з нацистською Німеччиною, а сьогодні ми спостерігаємо той самий сценарій з Російською Федерацією. Проте загарбництво та шантаж на світовому рівні не мають характеризувати наш час. Тому Україна запустила Кримську платформу як перший крок міжнародного дипломатичного тиску. За ним будуть інші.
Ми готові до боротьби аж до повної деокупації Кримського півострову. Крим буде звільнено, а злочинців – покарано. Ми зробимо для цього все можливе та неможливе”, – заявив Буданов.
Також, за інформацією українських спецслужб, Росія не повернула у місця постійної дислокації усі підрозділи, що були задіяні у масштабних військових навчаннях на початку цього року, а навпаки лише збільшила свій контингент у Криму.
Зокрема, це стосується і 56-тої десантно-штурмової бригади (в/ч 74507, Камишин, Волгоградської області, РФ). Спецслужби спостерігали її розміщення в Криму вже у квітні, одразу після масштабних навчань на мисі Опук. Міністр оборони РФ Сєргєй Шойгу заявив про план переформатувати бригаду в 56-й десантно-штурмовий полк з пунктом постійної дислокації у Феодосії в березні. Рішення прийняте в рамках нарощення бойових спроможностей.
За останньою інформацією від наших джерел також стало відомо, що при переформатуванні 56 бригади у полк окупанти передбачили створення трьох батальйонів, управління та підрозділів забезпечення:
- Одного десантно-штурмового батальйону (розвідувальний), у бойовому складі: батальйонний комплект БТР-82А (до 40 одиниць) з пунктом постійної дислокації у північно-східній частині Феодосії. Станом на квітень у цьому військовому містечку розміщувався 171 окремий десантно-штурмовий батальйон (бойовий склад: до 40 од. БТР-82А, 6 одиниць самохідних артилерійних гармат 2С9 “Нона”, близько 15 од. бронеавтомобілів “Рись”) зі складу 7 десантної штурмової дивізії повітряно-десантних військ Збройних сил РФ. Не виключається, що зазначений батальйон увійде до складу 56 ДШП;
- Парашутно-десантний батальйон, у бойовому складі: батальйонний комплект БМД-2
- Десантно-штурмовий батальйон, у бойовому складі: батальйонний комплект БМП-2, пункт постійної дислокації – відновлене військове містечко на північний схід від селища Первомайське. За попередніми даними, поряд із селищем відновлено арсенал озброєння (розформований у 2021 році), який дозволяє забезпечити зберігання та поповнення боєприпасами зазначених батальйонів.
Управління новоствореного полку буде розміщуватися у Феодосії, а сам новостворений підрозділ планується розмістити на базі 171 ОДШБ 7 десантно-штурмової ПДВ ЗС РФ. Специфіка батальйону – ведення бойових дій у гірській місцевості, тож не виключено, що в майбутньому батальйон буде передислоковано на місце колишньої 10 бригади Полку спеціально призначення Збройних сил України, в районі північно-східної частини кримських гір.
При цьому окупанти потурбувалися, щоб виведення батальйону (БТР-82А) відбувалося без привернення уваги місцевих мешканців, оскільки автомобільна техніка новоствореного підрозділу розміщується на північних околицях Феодосії. Таке розміщення також дозволяє здійснити перекидання батальйону автомобільним шляхом до північної частини Криму або до аеродрому Кіровське (близько 40 км).
Гусенична техніка (БМД-2, БПМ-2) новоствореного полку розміщується у Первомайському, що дозволяє оперативно перекидати техніку до залізничної станції “Владиславівка” або до аеродрому Кіровське (близько 15 км), а отже – швидко перекидати війська до району бойових дій.
Також за інформацією наших джерел:
з 21 по 24 березня 2021 року з Краснодарського краю Росії до окупованого Севастополя було переміщено особовий склад та 7 од. техніки (МЗКТ-65273 – 1 од., МЗКТ-7930 – 2 од. (на базі шасі розміщують комплекси озброєнь типу “Іскандер”, “Бастіон”, “Бал”, КамАЗ-43101 – 3 од., МБУ – 1 од.) зі складу 2 дивізіону Чорноморського флоту Збройних сил Російської Федерації.
11 липня 2021 року з Єкатиринбургу (РФ) до Сімферополя, висунувся залізничний ешелон з невстановленим підрозділом Росгвардії загальною чисельністю до 2000 осіб та військовою технікою. Перекидання зазначених сил, імовірно, здійснювалося в рамках навчань військ Росгвардії “Заслон-2021”, що проводились з 12-30 липня та є підготовчим етапом до навчань “Захід-2021”.
Загалом, станом на початок березня 2021 року поблизу державного кордону України були розгорнуті дві армії військово-повітряних сил і протиповітряної оборони (ППО) збройних сил РФ, а також Чорноморського флоту. Загальна чисельність розгорнутої групи становила 89 тисяч осіб (у березні), а з 20-го квітня мала збільшитися до 110 тис. За словами керівника української воєнної розвідки Кирила Буданова, Кремль проводив перевірку готовності військ до оперативного застосування у разі прийняття відповідного політичного рішення.
Російські навчання і справді були масштабними. 22 квітня російські окупанти перетворити мис Опук в Криму, який є заповідником, на військовий полігон. За даними Міноборони РФ, в навчаннях було задіяно більше ніж 10 тис. військовослужбовців, 1,2 тис. одиниць озброєння та військової техніки, більше 40 бойових кораблів та 20 суден забезпечення, а також близько 50 бойових вертольотів. Така кількість військовослужбовців та техніки зазвичай в Криму не дислокуються.
Того ж 22 квітня росіяни раптово заявили про відведення задіяних у навчаннях військ в місця постійної дислокації з 23 квітня до 1 травня (заява міністра РФ Шойгу: тут).
23 квітня у кримських ЗМІ з’явилася інформація про те, що “навіть не встигнувши зачохлити знаряддя, підрозділи колективно і терміново залишають місця дислокації” та самостійно прямують в сторону Кримського мосту. ЗМІ розповідали, що іноді вся полоса дороги була кольору хакі через масовий виїзд техніки з півострова.
Попри це, активісти повідомляли про продовження стрільб на мисі Опук 27 квітня, а очевидці фіксували рух колони військової техніки в напрямку Севастополя, а не Керченського моста. Зокрема, вони повідомляли про аварійні ситуації на дорогах, спричинені військовими під Севастополем.
29 квітня, підбиваючи підсумок навчань-перевірок, начальник Генштабу РФ Валерій Герасимов повідомив про те, що особовий склад уже повернувся в місця дислокації, а командувач ВДВ РФ заявив, що особовий склад 7-ї, 76-ї і 98-ї дивізій Повітряно-десантних військ (ВДВ) Росії повернулися після навчань з Криму до Новоросійська, Пскова і Іваново. Їх техніка і зброя будуть перевезені на місця до 12 травня.
За кілька днів до цього, 26 квітня, розвідувальне управління міноборони США опублікувало звіт у якому зазначило, що через проведення подібних навчань РФ намагається посилити свою довготривалу військову присутність в Криму. Зокрема, щоб стримувати морські та повітряні операції Заходу. Таким чином Росія також заявляє про свою готовність утримувати півострів.
В самій же Росії дуже часто люблять повторювати: “Хто володіє Севастополем, той володіє Кримом, а хто володіє Кримом, той володіє Чорним морем”. І в цьому криється одна з основних причин окупації українського півострова.
Крим – мілітарна база
Незважаючи на заяви російського керівництва про повернення військових, 6 травня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ перед участю в засіданні міністрів оборони країн-членів ЄС заявив, що у Альянсі зафіксували лише незначне зменшення кількості російських військ:
“Ми бачили незначне зменшення скупчення російських підрозділів, але десятки тисяч залишаються. Ми також бачимо, що Росія залишила багато зброї, заздалегідь розташованого обладнання. Вони також впровадили обмеження в Чорному морі, включаючи обмежений захід у Азовське море через Керченську протоку”.
Це підтверджують і супутникові знімки військової техніки з Криму.
14 травня в.о. заступниці глави місії США при ОБСЄ Елізабет Розенсток-Сіллер повідомила, що незважаючи на заяви про відведення військ, “Росія перекинула в Крим десантно-штурмові підрозділи, а також бойові танки Т-72Б3, 120-мм міномети, 122-мм гаубиці, броньовану техніку та інше обладнання”.
Після навчань у водах Криму продовжували залишатись два великі десантні кораблі Північного флоту “Алєксандр Отраковскій” та “Кондопога”. За останньою публічною інформацією, ці кораблі продовжували виконувати завдання в Чорному морі й у липні, зокрема проводили моніторинг українсько-американських навчань Sea Breeze – 2021 та брали участь у міжфлотських навчаннях.
Російські окупанти продовжували активно проводити різноманітні навчання, а також демонстрацію військової техніки на самому півострові після 1 травня.
Зокрема, в селищі Леніно, що знаходиться за 60 км від Опукського полігону, військові влаштували огляд техніки російської армії “до 9 травня”. Там були виставлені танки та бойові машини піхоти, а також різні артилерійські системи, включаючи самохідну установку великого калібру “Піон”, здатну стріляти ядерними боєприпасами.
Велика кількість військової техніки, близько 170 одиниць, була залучена і у наймасштабніших святкуваннях Дня перемоги, що відбувалися у Сімферополі, Севастополі та Керчі.
Зокрема, бронеавтомобілі “Рись” та “Тайфун”, БТР-82А та БТР-80, зенітні ракетно-гарматні комплекси “Панцир-С”, ракетні комплекси “Хризантема” та “Оса-АКМ”, а також російська зенітно-ракетна система великої та середньої дальності С-400 “Тріумф”, берегові ракетні комплекси “Бал” та “Бастіон”, бойові машини реактивної системи залпового вогню “Град-М”. Ймовірно, якась частина з них брала участь у навчаннях.
Більш ніж через місяць після закінчення навчань, 27 травня, на засіданні Постійної ради ОБСЄ у Відні представник місії США Кортні Острієн вказала на те, що в Криму і вздовж українського кордону Росія продовжує залишати значну частину своїх збройних сил, не дивлячись на заяви про їх відведення після нарощування там військової присутності в березні та квітні.
Та незважаючи на цю посилену мілітаризацію півострова, особливо в контексті весняних навчань, їхня кількість виявилась замалою для Кремля.
21 червня Міністр оборони Росії Сєргєй Шойгу наказав ввести до Криму 21 тисяч додаткових російських військовослужбовців під приводом допомоги жителям Криму, які постраждали внаслідок стихійного лиха. Окрім цього було також введено 1 367 одиниць автомобільної та спеціальної техніки.
6 липня очевидці почали повідомляти про чергові масштабні пересування військової техніки на півострові.
20.07.2021: рух колони 152-мм дивізійних самохідних гаубиць:
Також, за інформацією українських спецслужб, після окупації Криму військове керівництво РФ призупинило будівництво комплексу «НИТКА» (Науково-випробувальний тренажер корабельної авіації), що входить до складу 859-го центру бойового застосування та перепідготовки особового складу (морської авіації ВМФ) у Краснодарському краї РФ. Натомість, при підготовці льотного складу палубної авіації перевага надається комплексу, що знаходиться поблизу м Саки у Криму. Головна перевага кримського комплексу полягає у тому, що злітна смуга побудована у металевій конструкції на противагу бетонному у м. Єйськ. Зазначене виконання імітованої злітної смуги дозволяє більш реалістично готувати пілотів авіаносних груп палубної авіації.
Виправдання мілітаризації
Для того, щоб масове збільшення військового контингенту не турбувало мешканців Криму, Росія намагається виправдати їхнє перебування та постійне підсилення загрозами нападу з боку НАТО чи України, а ЗМІ намагаються створити російським військовим максимально позитивну репутацію.
Так, з початку квітня у російських ЗМІ та соціальних мережах нагніталося питання переміщення та передислокації військ НАТО з основним повідомленням: Україна та НАТО готуються до війни за Крим:
- 3 квітня. Можлива агресія України і НАТО щодо Криму закінчиться плачевно для ініціаторів конфлікту. Про це заявив депутат Держдуми від кримського регіону Міхаіл Шеремет.
- На кордоні з Україною будуть дислоковані сили НАТО у кількості 37 тис. чоловік. “За словами українських офіційних осіб, у міру розвитку зіткнень між Україною і Росією, кримський півострів стане першою стратегічною метою НАТО при перетині кордону з Росією”, – повідомляє видання “Soha”.
- 13 квітня. “Йде переміщення військ”: Шойгу заявив про зосередження 40 тисяч військовослужбовців США і НАТО біля кордонів РФ.
14 квітня. Україна може почати бойові дії проти Криму, організувавши за підтримки США провокації з загибеллю своїх військовослужбовців, про це заявив секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев.
Подібні повідомлення поширювалися і у соцмережах. Після того, як очікуваного “нападу” НАТО не сталося, Росія стала виправдовувати наявність величезного контингенту — їхньою гуманітарною місією у Криму.
Так, Шойгу заявив, що саме російські військові зупинили водну блокаду. Побудований ними тимчасовий водовід протяжністю 32 км забезпечив безперебійне постачання води для мешканців Криму. Водночас нагадуємо, що будь-яка вода, в першу чергу, йде на утримання самих військовослужбовців, кількість яких на півострові постійно зростає.
Також окупаційна влада Криму всіляко пропагує позитивну роль російських військових у подоланні наслідків стихійного лиха, яке сталось на півострові в кінці червня. Наприклад, повідомлення про те, що 40 військових мобільних загонів Міноборони Росії зміцнили тимчасову дамбу в Ялті. До роботи також було залучено 20 одиниць військової техніки.
Російські ЗМІ повідомляли про проведення “суботників”, зокрема у Ялті, на яких мешканці з усього півострова разом з військовими розчищали вулиці міста. Також поширювали інформацію про відкриття мобільних пунктів Міноборони для виявлення інфекційних захворювань, та проведення дезінфекції вулиць для протидії збудникам гострих кишкових захворювань.
У кінці червня Міноборони РФ прозвітувало, що військовослужбовці розчистили 122 кілометри доріг, понад 54 кубометрів територій соціально-значущих об’єктів (школи, дитячі садки, лікарні), присадибних господарств і фасадів будівель, відновили понад 51 кілометр зруйнованих водовідводів і водостоків, вивезли понад 3 тисячі кубометрів сміття, розчистили русла двох річок». Підтвердження цієї інформації з незалежних джерел немає.
Водночас, всі ці повідомлення про задіяність військових є точковими, та очевидно не можуть виправдати введення на півострів 21 тисячі військовослужбовців та більше 1 000 одиниць військової техніки.
Для прикладу, у м. Керч, що також сильно постраждав через негоду, мешканці скаржаться на те, що з наслідками стихії взагалі ніхто не боровся, і люди збирали сміття самостійно:
І найголовніше – інформації про те, що військові та техніка залишили територію півострова після виконання своїх завдань немає.
З початку окупації півострова Росія практично щороку збільшує свій військовий контингент у Криму, перетворивши колись курортне та квітуче місце у мілітаристичну фортецю. Зрозуміло, що саме це і була основна мета окупації Криму, адже півострів має дуже вигідне геополітичне розміщення, що дозволяє Росії мати суттєві переваги та можливість впливу на країни причорноморського регіону та “качати права” у самому Чорному й Азовському морі. Окрім того, Москва використовує півострів і як базу для забезпечення російської військової присутності в Сирії.
Про справжні причини окупації розуміють вже і самі мешканці півострова, які діляться своїми думками у соцмережах та ностальгують про український Крим.
Нагадаємо, що для повернення півострова Україна ініціювала міжнародний майданчик – Кримську платформу, який розпочне свою роботу у Києві напередодні 30-ої річниці Незалежності України. Мета платформи – обговорення шляхів деокупації Криму.
Автори: Соломія Хома, Оксана Кузан