Як Росія знищує унікальну історико-культурну спадщину Криму

Херсонес

Відразу після окупації Криму Росія “легітимізувала” історико-культурну спадщину півострова у своєму правовому полі та включила 21 визначних кримських об’єктів у федеральну цільову програму, якою передбачалося проведення ремонтно-реставраційних та протиаварійних робіт. Проте, якщо історичні пам’ятки не становлять цінності для досягнення військових цілей, під виглядом реставраційних робіт Росія насправді їх руйнує та знищує.

Відновлення військових об’єктів під приводом музейної реставрації

Так, за інформацією наших джерел в українських спецслужбах, в Криму відбулося відновлення функціонування “об’єкту 825” музею Міністерства оборони Російської Федерації. “Об’єкт 825 ГТС” відкрився у травні 2021 року в Балаклаві, до окупації на його базі діяв Музей підводних човнів Балаклави.

У лютому-травні 2021 там були проведені комплексні ремонтні роботи з укріплення підземних інженерних споруд, заміни ліній електропостачання, гідроізоляційні роботи та відновлення вентиляції усіх приміщень. 

На думку українських спецслужб, це може свідчити про наміри керівництва Збройних сил РФ використовувати даний законсервований військовий об’єкт за основним призначенням (ремонт, поповнення запасів підводних човнів проєкту 636.3, що входять до бойового складу підрозділів Чорноморського флоту Південного військового округу ЗС РФ) у разі повномасштабних бойових дій в акваторії Чорного моря.

Відповідно до федеральної цільової програми “Соціально-економічного розвитку Республіки Крим та Севастополя до 2025 року”, у 2015 році підконтрольний РФ уряд Криму почав визначати підрядників. Курував цей процес спеціально поставлений Москвою голова штабу з контролю та вирішення питань реалізації федеральної програми та екс-кандидат в мери російського міста Воронежа Віктор Вітінік

У результаті підрядниками стали російські компанії, а відбір здійснювався кулуарно, без необхідних конкурсів. 

Руйнування Херсонесу

Херсонес — античне місто, розташоване в південно-західній частині Криму. З 2013 року внесене до списку світової спадщини ЮНЕСКО. 

Відповідно до змін, внесених 30 квітня 2021 року до Федерального закону РФ «Об объектах культурного наследия (памятниках истории и культуры) народов Российской Федерации» на території музею-заповідника «Херсонес Таврійський» запланували створити історико-археологічний парк. Станом на травень 2021 року було розпочато будівництво оглядових майданчиків у вигляді металевих конструкцій з дерев’яним настилом. 

Такі дії  призвели до руйнації верхнього шару ґрунту – історичного ландшафту заповідника.

Окрім цього, весною 2021 року уряд РФ прийняв рішення про створення поряд з музеєм-заповідником філіалу дитячого табору “Артек” – Севастопольського дитячого центру “Корсунь” та гуманітарної школи (місткість – до 800 місць). План побудови комплексу під “Херсонесом”. 

За інформацією наших джерел в українських спецслужбах, вже в травні група представників Міністерства оборони РФ, окупаційної адміністрації м. Севастополь та Патріаршої ради, почала підготовку дозвільної документації на будівництво дитячого табору та пропозицій щодо його фінансування. Закінчити вони повинні до 15 жовтня 2021 року.

Також, у травні 2021 року на території поблизу музею-заповідника “Херсонес Таврійський” в районі 12-ї та 13-ї берегової батареї (південно-східна околиця музею-заповідника) розпочались будівельні роботи з використанням важкої техніки – викопані котловани та з’єднувальні траншеї. На неодноразові звернення представників місцевої громадськості про призначення робіт, будівельники та адміністрація музею від відповіді ухиляються.

У липні 2021 року місцеві мешканці зафіксували знищення середмістя музею-заповідника. 

Проте історія руйнації Херсонесу Таврійського почалася ще у 2017 році. Тоді окупаційна влада в особі російського фонду гуманітарних наук “Моя історія”, розпочала масштабну реконструкцію музею-заповідника. В результаті проведених робіт було прокладено нові дерев’яні доріжки, побудовано сцену з трибунами, завезено концертне обладнання, екрани та проєктори. За словами представника фонду, загальна вага всіх конструкцій та апаратури становить 500 тонн. В фонді запевняли, що всі забудови є тимчасовими, але вони залишаються в заповіднику і до сьогодні. 

Вже у 2020 році фонд “Моя історія”, в рамках проведення фестивалю “Історичний парк – Херсонес Таврійський”, провів додаткове “облагородження” території, продовживши забудову. Таким чином в заповідник було завезено металеві конструкції та встановлено оглядовий майданчик, додаткові дерев’яні дороги, проведено інженерні комунікації, а старовинні стіни використано як основу для кріплення світла та звукової апаратури. l  

Місцеві мешканці висловились проти таких дій влади, назвавши це простим вандалізмом. 

У березні 2021 року, колишній співробітник Херсонесу, реставратор Анатолій Туманов подав в суд на фонд “Моя історія”. Він говорить про те, що побудовані об’єкти на території заповіднику порушують його автентичність, викривляють ландшафт та закривають обзорно-оборонні стіни Херсонесу. Через це, на його думку, ЮНЕСКО може виключити місто зі свого списку культурної спадщини.

Схожа історія спіткала і Ханський палац у Бахчисараї, що є єдиною збереженою пам’яткою палацової архітектури кримських татар та найвідоміший музей, пов’язаний з історією корінного народу півострова (у 2013 році Україна внесла палац в кандидати до списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО).

У липні 2016 року, після окупації півострова, в російському державному комітеті з охорони культурної спадщини Криму прийняли рішення про початок “реставрації” та “протиаварійних робіт” в Ханському палаці в Бахчисараї. 

У листопаді 2017 року Україна виступила із протестом щодо дій російської влади в Бахчисарайському палаці та звернулась до ЮНЕСКО з проханням контролювати дотримання норм міжнародного законодавства Росією. За інформацією Міністерства культури України, замість реставраційних робіт окупанти провели повну заміну автентичної черепиці ручної роботи на сучасне покриття. 

Представники російської влади це підтвердили.

Так, під час заміни черепиці на найстарішому об’єкті палацу — Великій Ханській мечеті — був пошкодженй старовинний стінопис, по фасаду будівлі пішли тріщини, а через миття стін струєю води під великим тиском обвалилась штукатурка. Через це було також пошкоджено Олександрівський фонтан та Катеринівську милю. 

Фото з соцмереж (небайдужий фотограф про стан культурної пам’ятки на 2016 рік)

Фото розкопок важкою технікою, де були бані хана.

У червні 2018 року управління Національної поліції України в Автономній Республіці Крим і Севастополі відкрило кримінальне провадження за фактом незаконного знищення, руйнування і псування історичної пам’ятки. 

А у квітні 2021 року очевидці зафіксували факт повного знищення старовинного мосту в Ханський палац. 

В День депортації кримських татар підконтрольний Росії “очільник” Криму Сєргєй Аксьонов  визнав, що Хансарай в Бахчисараї перетворюють в новоділ (наново побудовану історичну будівлю), так само як і музей-заповідник “ Херсонес”: “Ханський палац після реконструкції буде новоділом, оскільки будівельники не можуть собі дозволити використовувати в роботі старовинні матеріали”. 

За літо 2021 року було знищено частину опори моста 18 ст, який веде до головної західної брами Хансараю, 

а перед головним входом до палацу технікою вигребли русло річки Чурук-Сутехнікою. 

Також на території з’явилась відверта новобудова

Місцеві мешканці говорять: “Росія намагається представити знищення Хансараю як історію про корупцію. Проте ми бачимо послідовну політику знищення культури й історії корінного народу Криму”. 

Руйнування Генуезької фортеці

Генуезька фортеця у Судаку — найкраще збережена пам’ятка західноєвропейського фортекаційного будівництва на півдні України. Була внесена Україною до попереднього Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у двох номінаціях: як культурний ландшафт (2007 р.) та у складі транснаціональної номінації “Торгові поселення та укріплення на торгових путях генуезців. Від Середземномор’я до Чорного Моря” (2010 р.). 

Після окупації Криму фортеця контролюється росіянами як “Державна бюджетна установа Республіки Крим “Музей-заповідник “Судацька фортеця”. На її території почали будувати готельні приміщення і додаткові туалети. Внаслідок цього у листопаді 2015 року одна з веж фортеці обвалилася. 

Після цього випадку “адміністрація” найняла будівельників без досвіду реставраційних робіт: фундамент просто залили бетоном, а сучасним цементом і старим камінням змурували бутафорію автентичної вежі. 

Вже у 2016 році окупанти почали рити котлован під забудову безпосередньо під стінами самої фортеці. За словами очевидців, “грунт вивозився вантажівками”. Усі ці дії можуть призвести до повного руйнування безцінної історичної пам’ятки. 

З 2018 року “реставрацією” Генуезької фортеці займається сумнозвісна російська фірма “Меандр”, що одночасно веде роботи на десятку архітектурних пам’яток українського півострова: Бахчисарайський палац, Мітридатські сходи в Керчі, Воронцовський палац-музей у Алупці, монастир Сурб-хач у Старому Криму, садиба Палласа в Сімферополі, Чеховський будинок у Ялті, Ластівчине гніздо тощо.

Таким чином відбувається порушення Конвенції про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини. За цією конвенцією Росія, як держава-окупант, зобов’язана поважати культурний спадок півострова. 

У своєму звіті за 2020 рік генеральний директор ЮНЕСКО Одрі Азулай відмітила значне погіршення ситуації на півострові у всіх сферах компетенції організації. 

У 2020 році також стало відомо, що Росія готується подати до списку ЮНЕСКО культурні об’єкти в анексованому Криму в обхід України, причому ця робота ведеться спільно з італійськими вченими. Серед цих пам’яток є і Генуезька фортеця. Таким чином РФ намагається застосувати ще один механізм легітимації окупації Криму.

Незаконні археологічні експедиції

Проведення археологічних розкопок на окупованих територіях — заборонено міжнародними законами, проте порушення міжнародного законодавства не заважає росіянам організовувати такі незаконні експедиції. Лише за липень 2021 року у Керчі таких було дві:

  • 19 липня стартувала традиційна для окупантів військово-археологічна експедиція «Аджимушкай». Її організаторами виступили виконавча дирекція громадської організації «Поисковое движение России» та «Восточно-Крымский центр военно-исторических исследований» за участі Міністерства оборони РФ. Експедиція реалізовується завдяки державному російському фінансуванню, зокрема Фондом президентських грантів (відповідно до Наказу Президента РФ від 30 січня 2019 р. № 30). 
  • Також у липні стартувала 11 незаконна експедиція, у яку увійшли спеціалісти російського Державного Ермітажу. Вони приїхали вивчати античне портове місто Акра, затоплене через зсув берега.  

Знищення об’єктів історичної спадщини насправді має набагато складніше значення в контексті України та світу. Адже це не лише споруди та архітектура, це залишки культури, що була в Криму задовго до окупації Росією. 
Тож усі ці руйнування та перебудови тисячолітньої історико-культурної спадщини потрібні Росії не лише для того, щоб утвердити своє становище на півострові та назвати себе його законними “власниками”. Таким чином Кремль хоче наново переписати історію і перетворити багатонаціональний та багатокультурний Крим на суто російський півострів. Саме для цього був депортований корінний народ Криму – кримські татари, а також досі продовжуються їхні переслідування.

Такі дії лише доводять, що імперська сутність Росії має руйнівний вплив для всього до чого вона торкається.

Автор: Соломія Хома

This site uses cookies to offer you a better browsing experience. By browsing this website, you agree to our use of cookies.