Експертка УЦБС на Харківщині біля російської ракети. Джерело – УЦБС
«Якщо ви усунете асиметричну перевагу росіян в артилерії, вони не тільки припинять бої, вони втечуть», – Сергій Кузан в коментарі Financial Times.
Це чітко показали результати контрнаступу на Харківщині.
Зброя – єдина перевага, яку сьогодні має росія. Тільки це дозволяє їй тероризувати демократичний світ і продовжувати війну проти України. Нам потрібно більше зброї, щоб продовжувати відтісняти росіян з української землі та наблизити довгоочікувану перемогу. Чим швидше це відбудеться, тим більшої кількості трагедій вдасться уникнути. Україні потрібна зброя сьогодні, щоб завтра не було другого Ізюму.
Представники Українського центру безпеки та співпраці відвідали деокуповані території Харківщини та поспілкуватися з українськими військовими, які звільняли Харківську область, та цивільними, які пережили російську окупацію.
Перша зупинка була неподалік Ізюму, кадри з якого вразили весь світ і вкотре довели, що росія використовує терор проти місцевого населення.
У ході контрнаступу Сил оборони України 10 вересня 2022 року бійцями штурмового загону 5-ї Слобожанської бригади Національної гвардії України було звільнено населений пункт Забавне на околицях Ізюму.
“Наш підрозділ, після високоточних ударів українських артилеристів наданим від західних союзників важким озброєнням, займався зачисткою міста Балаклії, а потім з боями увійшов до Забавного і закріпився. У цьому селищі базувалися військові РФ та так званої “ЛНР”. Контрнаступ українських сил зненацька застав ворога, який не зміг організовано відступити, а фактично рятувався втечею. Все, на що спромоглися окупанти під час відходу, – наставити мінних пасток, від яких в основному страждають цивільні мешканці, і, зокрема, діти. Наші сапери власне зараз займаються розмінуванням територій”, – розповідає нацгвардієць Володимир Цах.
Під час втечі росіяни залишили військову техніку та озброєння, особисті речі, уніформу і навіть особисті документи, що свідчить про поспішність відходу з позицій.
У самому Ізюмі ситуація ще більш красномовна. На вулицях міста багато знищеної військової техніки армії РФ, серед якої і гордість російського ВПК – тяжка вогнеметна система «Солнцепёк». Під час штурму росіяни цілеспрямовано знищували критичну інфраструктуру міста, тому багато будівель не підлягають відновленню. Українські рятувальні служби розбирають завали та намагаються відновити водо-, електро- та газопостачання.
Знищена будівля готелю “Марс” у центрі Ізюма та російська вогнеметна система «Солнцепёк», знищена Силами оборони України на вулицях Ізюма. Джерело – УЦБС.
Російська окупація довела місцевих мешканців до гуманітарної катастрофи, тому у різні райони міста постійно доправляються вантажі з продуктами харчування, медикаментами, засобами гігієни.
Військовослужбовці відділу J9 спецпідрозділу “Кракен” Міністерства оборони України роздають продукти харчування та медикаменти мешканцям Ізюму. Джерело – УЦБС.
“Весь період окупації росіяни розграбовували оселі мешканців Ізюму, а потім намагалися продати награбоване на стихійних ринках. За опір окупантам, порушення комендантської години загрожувало ув’язнення і страта”, – розповідає 32-річний місцевий мешканець Ізюма Олександр, якому вдалося пережити російський полон.
“Мене затримали за те, що до захоплення росіянами міста, я зголосився до лав Територіальної оборони Збройних Сил України. На жаль через через швидкоплинність наступу армії РФ, я не встиг отримати зброю. Після допиту і катування працівниками ФСБ мене повели на розстріл, однак в останній момент вистрелили повз мене, а згодом відпустили” – додає Олександр.
Чоловік також розповів, що за 3 дні до звільнення міста окупанти оголосили цілодобову комендантську годину, щоб приховати свою втечу, а наостанок погрожували “повернутися через 2-3 місяці” та поширювали фейки про майбутні репресії з боку військовослужбовців Сил оборони України.
Читайте також: Репортаж команди УЦБС із Херсону
Висновок
Наслідки майже семи місяців насаджування “русского міра”, які ми побачили у звільнених містах та селах Харківщини, чітко показують, що росія не поважає жодних норм гуманітарного права, а окупанти влаштовують справжній терор цивільного населення. Залякування, знущання, катування, голод – така реальність російського “освобождєнія” для жителів тимчасово окупованих територій.
Оголошення про проведення референдумів та примусова паспортизація під погрозами розправи – це спроби ворога виправити власні невдачі на фронті та знайти привід для чергового ядерного шантажу. Оголошення мобілізації – теж свідчить про відчай кремля. Тому зараз особливо важливою є підтримка України необхідним озброєнням, щоб пришвидшити звільнення поки що окупованих територій і врятувати українців там від російського терору.