З початком повномасштабного вторгнення росія несе великі втрати як в особовому складі, так і у військовій механізованій техніці. За понад два роки війни було “утилізовано” тисячі російських танків та бронетранспортерів, і ця статистика втрат невпинно росте. Для ворога вони часто стають не відновними, як наслідок, у нього з’являється все більше підрозділів, які оснащені легкою не броньованою технікою та мотоциклами. Зокрема, вперше в російській армії, як явище виник “танк-черепаха” – обварений металевими пластинами танк для захисту десанту.
За даними проєкту Oryx, станом на 1 травня 2024 року, тільки за підтвердженими даними, росія втратила знищеними, покинутими або захопленими 1969 одиниць бронетранспортерів та бойових броньованих машин (ББМ). Серед них – радянські МТЛБ та БРМ, сучасний російський БМПТ “Термінатор” та БТР-80/82 тощо.
З втратами серед бойових машин піхоти (БМП) картина ще гірша. За даними вищезгаданого проєкту Oryx, з початку війни у росії Силами оборони України “відмінусовано” 3886 одиниць такої техніки. Причому саме знищених серед них – 2805 одиниць.
Таким чином, загалом росія могла втратити 5855 одиниць броньованої техніки. Наприклад, тільки в боях за Авдіївку, на лише одній ділянці фронту, з жовтня 2023 року по лютий 2024 року армія рф залишила на полі бою знищеними, покинутими або захопленими 404 одиниці бойової броньованої техніки (ББМ та БМП).
Інфографіка: Знищення російської броньованої техніки ББМ тп БМП
Подібні втрати не могли не вплинути на забезпечення російської армії бойовими машинами. В щорічному звіті аналітичного центру IISS вказується, що росія станом на 2022 рік мала на озброєнні – 14193 одиниць ББМ та БМП. Станом на 1 травня 2024 року відсоток втрат від тієї кількості, з якою росія входила у війну з Україною, за верифікованими втратами проєкту Oryx, складає 41.25%. В свою чергу, якщо враховувати дані втрат, які повідомляє Генеральний Штаб ЗСУ, цей показник складає – 14067 одиниць або 99.11%.
Жодна європейська армія не змогла б зазнати аналогічних втрат у броньованих машинах, просто через відсутність на озброєнні такої кількості техніки. Жоден з оборонно-промислових комплексів країн Європи не зміг би в короткостроковій та середньостроковій перспективі відновити подібні втрати випуском нових засобів. Не під силу це зробити і російському військово-промисловому комплексу.
Втрати та відновлення
Аби компенсувати втрачене на полі бою, кремль вдається до відновлення та заміни знищеної техніки, дістаючи її із великих запасів законсервованого військового озброєння, яке росія отримала після розпаду совєтського союзу. За даними осінтерів, які за супутниковими знімками перерахували російські бази зберігання та техніку на них, росія до повномасштабного вторгнення мала на зберіганні близько 14865 одиниць бойових броньованих машин.
Станом на травень 2024 року, за підрахунками дослідників, на базах зберігання рф залишилося 10043 одиниць бронетехніки різних типів. Отже, за майже два з половиною роки бойових дій росіяни зняли зі своїх сховищ щонайменше 4813 одиниць, або 32,4% техніки, проте фактична цифра наразі значно більша. В результаті виходить, що в середньому в росії відновлюють близько 185 одиниць бронетехніки на місяць та ще певну кількість виробляють.
Подібних обсягів відновлення, навіть за умов додаткового виробництва техніки, не вистачає для кількісного перекриття щомісячних втрат у війні. Тільки за підтвердженими втратами проєктом Oryx, російське військо в середньому позбувається 180 одиниць бронетехніки на місяць. В даному випадку можна з упевненістю стверджувати, що фактичні показники російських втрат значно вищі.
Знищена російська віськова техніка. Фото: Military Balance
“Танк-черепаха” – лакмусовий папірець
З огляду на це, зменшення кількості броньованої техніки на фронті стає помітнішим. Очевидно, російському командуванню доводиться зосереджувати основні засоби ураження та техніку на окремих пріоритетних ділянках, з метою спроб прориву фронту. Внаслідок чого на інших “другорядних” напрямках можливе виникнення дефіциту в броньованій техніці. Відповідно, на певних напрямках у російського війська складається диспропорція в наявності та застосуванні техніки.
Так, на лінії зіткнення все частішають випадки атак ворога без підтримки бронетехніки. Останнім часом українським військом фіксуються збільшення штурмових дій підрозділів противника на мотоциклах, “баггі” та “гольф карах” або на неброньованих вантажівках Урал, обварених металевими сітками проти FPV-дронів. Зокрема, такі застосовуються на Південному напрямку в районі села Роботине. В той самий час противник продовжує свої механізовані атаки в районі Авдіївки, основному напрямку удару, втрачаючи десятки одиниць БМП та БТР щодня.
Явищем, яке може характеризувати нестачу броньованих бойових машин та машин десанту і слугує її своєрідним лакмусовим папірцем, є виникнення в російській армії “цар-танку або танку-черепахи”. Його особливість – це “посилення захисту” техніки, шляхом додаткового наварювання металевих листів у формі панциря. Перший екземпляр такої техніки був помічений при штурмових діях селища Красногорівки на Донеччині. Після чого місце його зберігання було уражене українською артилерією, а сам танк знищено. Згодом на фронті були помічені й інші подібні “розробки”.
Цікавим є той факт, що застосування подібного типу “броні” необхідне для захисту не самої машини, а саме десанту, який розміщується поверх техніки, від осколків та дронів-камікадзе. Відповідно, російським підрозділам замість використання бронетранспортерів та бойових машин піхоти, що виникли як клас техніки, одна з основних задач якої – це доставка та висадка особового складу на поле бою, для перевезення десанту доводиться використовувати танки. Таким чином, замість бути захищеним бронею десант, виходить, сам стає захистом для танку. Таке собі ноу-хау заміщення втраченої техніки по-російськи.
Російський танк-черепаха. Фото із соцмереж
Можна спрогнозувати, що з подібними втратами в бойовій броньованій техніці росія вже досить скоро може вичерпати свої запаси з часів срср. Якщо СОУ й надалі продовжать знищувати російську техніку такими темпами, цілком ймовірно, що за 1,5 – 2 роки на полі бою окремі російські моделі БМП та БТРів стануть рідкісними екземпдярами. Втрати у техніці можуть вплинути на планування подальших бойових дій зі сторони кремля.
До прикладу, російські війська пробували вперше оточити Харків в 2022 році, тоді до цього вони залучили близько 11-13 тисяч осіб, які були кадровими військовими, добре укомплектовані озброєнням та технікою. Наразі склад та чисельність російської армії змінилися, значна частина професійних кадрових військових через втрати замінена мобілізованим ресурсом, а бойова техніка стає гіршої якості. В такому разі будь-які спроби повторних наступів на Київ чи Харків, якими лякає російська пропаганда, залишаться лише в уяві тих, хто озвучує ці плани.
Україна планомірно знижує російські військові можливості, які москва б могла застосувати проти інших країн Європи. В інтересах українських партнерів надавати військове та фінансове озброєння, щоб Україна на полі бою могла й надалі послаблювати агресора, зменшуючи шанси “ескалації війни” на континенті.
*ББМ або бойова броньована машина – це колісна або гусенична машина підвищеної прохідності, призначена для транспортування піхоти зі складу механізованих (мотопіхотних, мотострілецьких тощо) підрозділів на полі бою, ведення ними бою з машини та вогневої підтримки їх в період та після спішування.
БМП або бойова машина піхоти – броньована гусенична або колісна, як правило, плаваюча, бойова машина, призначена для транспортування і безпосередньої вогневої підтримки мотострілецьких підрозділів; один із класів бойових машин бронетанкової техніки. Головна відмінність БМП від ББМ – це потужність штатного озброєння. Бойова машина піхоти має більшу вогневу міць для ведення сучасного загальновійськового бою.
Матеріал було опубліковано у The Moscow Times