Західні ЗМІ перебувають в очікувані щодо результатів зустрічей Трампа та Путіна на Алясці. Москва бачить у цьому ще один козир у переговорах. Але у Києві не вірять у швидкі перемовини, тут готуються до подальшої оборони, оскільки Росія і досі вважає здатною досягти цілей військовим шляхом. Щоденні обстріли українських міст і ситуація на фронті лише підтверджують цю впевненість.
30 липня у відповідь на погрози президента США Трампа щодо запровадження мита та інших засобів проти Москви, речник Кремля Дмітрій Пєсков заявив, що росія виробила “певний імунітет” до санкцій, тож вже не боїться нових економічних обмежень. Крім того, на фоні все більших російських втрат на фронті, які вже перевалили за 1 млн (цифра включає поранених, вбитих та зниклих безвісти), у Москві шукають додаткові варіанти залучення росіян до війська без оголошення мобілізації.
Так, наприкінці липня до держдуми рф внесено законопроєкт, який пропонує замінити традиційний весняний і осінній призов на цілорічний. За даними опозиційних російських ЗМІ, ініціатива, ймовірно, походить від Міністерства оборони і розроблена за непублічним дорученням Владіміра Путіна. Це означає, що документ має високі шанси бути ухваленим уже цієї осені.
Мета законопроєкту, вочевидь, полягає у посиленні тиску на військовозобовʼязаних громадян та стимулюванні їх до підписання контрактів із зс рф. На думку правозахисників та активістів, такий цілорічний призов дозволить державі постійно утримувати чоловіків у зоні мобілізаційного контролю та таким чином оперативно поповнювати армію без офіційного оголошення мобілізації.
За інформацією головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, станом на кінець червня у війні проти України задіяно близько 695 тисяч російських військових, включно з оперативним резервом, при цьому лише за останній рік лави армії рф поповнили понад 440 тисяч контрактників. росія також посилює примусову мобілізацію на тимчасово окупованих українських територіях, та активно рекрутує іноземців. Наразі попри успішні дії ЗСУ на Сумщині, де українцям вдалося звільнити деякі населені пункти від росіян, ситуація на Донеччині залишається критичною, зокрема через переважаючу кількість російських військових, які там зосереджені. Навпаки, за інформацією української влади, головна мета росіян на 2025 рік захопити залишки Донецької та Луганської області, а на 2026 рік розвинути успіх на схід від Дніпра, включаючи окупацію міста Одеси та Миколаєва, щоб повністю відрізати Україну від моря.
Тож у тривалий мир з росією без гарантій безпеки у Києві не вірять, як і у результативність будь-яких перемовин по Україні без України. 9 серпня президент Зеленський наголосив, що Україна готова до реальних кроків, здатних привести до миру, але жодні домовленості «проти України і без України» не можуть вважатися мирними. Водночас він наголосив, що Київ спільно з міжнародними партнерами готовий шукати шляхи досягнення справжнього і тривалого миру, “який не розвалиться через бажання Москви”.
Позицію України, зокрема щодо непорушності міжнародних кордонів підтримали у спільній заяві лідери Данії, Ісландії, Швеції, Норвегії, Фінляндії, Латвії, Литви та Естонії. Лідери Балтії та Північної Європи також заявили, що “переговори можуть відбуватися лише в контексті припинення вогню”.
У цих умовах українське військово-політичне командування шукає шляхи для підвищення обороноздатності. Оскільки мобілізаційний резерв України значно поступається російському, Київ робить ставку на запровадження інновацій у війську та асиметричну відповідь агресору. Зокрема, успіхи застосування на полі бою дронів масштабувалися у створення першого в світі роду Сил Безпілотних систем, що використовує в своїй бойовій роботі повітряні, морські надводні і підводні, наземні безпілотні системи. Разом із загальною мобілізацією, що була оголошена після повномасштабного вторгнення, до українського війська можна потрапити за власним бажанням – через рекрутинг – обравши вакансію у конкретному підрозділі та роді військ.
Автор: Оксана Кузан
Повний матеріал опубліковано на EuromaidanPress
Фото: Генеральний штаб ЗСУ