Російсько-українська війна радикально змінила уявлення про сучасне бойове мистецтво: авіація вже не має абсолютного контролю над повітрям, а великі крейсери й передові танки втратили статус непереможних – їх вразливість доводять відносно дешеві безпілотні системи. При цьому війна 2022 року суттєво відрізняється від війни 2025-го: українська армія, що поступається росії в мобілізаційних і матеріальних ресурсах, була вимушена шукати асиметричні рішення, демонструвати гнучкість і винахідливість – зокрема через продумане застосування дронів у повітрі і на морі. Сьогодні БПЛА з обох боків дозволяють формувати так звані “kill zone” – зони ураження глибиною до 10-20 км, де техніка або особовий склад часто просто знищуються. На думку українських військових саме за безпілотними системами майбутнє війни.
Як згадує заступник командира 59 окремої штурмової бригади Сил безпілотних систем Збройних сил України на псевдо “Ірландець”, на початку повномасштабного вторгнення українські підрозділи самостійно шукали і вдосконалювали нові способи застосування дронів у бойових умовах, переходячи від простого спостереження до доставки боєприпасів і коригування вогню. “Ми коригували удар артилерії з дрону, а інші наші військові – по карті. Потім порівнювали результати, різниця була дуже суттєва. Це був наш перший серйозний досвід у 2022 році з дроном. Пізніше ми стали використовувати дрони для скидання боєприпасів”, – говорить “Ірландець”.
З того часу інновації суттєво вплинули на розвиток військових технологій: цикл створення нових зразків або модернізація існуючих скоротився до 3-4 місяців, а інколи й менше. Важливу роль у цьому процесі відіграють так звані лабораторії дронів, де безпілотники тестують, ремонтують, вдосконалюють та часом навіть створюють нові у відповідності до потреб фронту.
“Основна мета лабораторій – забезпечення бойової роботи підрозділу. Ми перші відчуваємо проблеми й розуміємо, що потрібно фронту. І перші, хто може швидко перевірити нові ідеї та знайти рішення”, – розповідає начальник майстерні 1-го батальйону безпілотних систем “Хижаки Висот” 59 ОШБр СБС на псевдо “Платон”.
Такі лабораторії дронів довели свою ефективність, тому практично кожен український підрозділ має свою власну прифронтову майстерню, інакше технічним обслуговуванням БПЛА змушені займатися екіпажі дронів, що знижує їхню боєготовність.
При цьому лабораторії можуть відрізняти типами та задачами. “Чим більший підрозділ, тим більше вузькопрофільних майстерень може він собі дозволити. Зокрема, в одному підрозділі може існувати майстерня, яка спеціалізується суто по FPV, по “Мавіках” або важких бомберів”, – розповідає Андрій Хома, командир безпілотних систем загону спеціального призначення.
Майстерні мають стратегічний ефект – вони забезпечують безперервний технічний процес: скорочують цикл ремонту й оновлення, дозволяють швидко тестувати та впроваджувати тактичні інновації без тривалих затримок на постачання. Їхня унікальність полягає також у безпосередній близькості до бойових дій.
“Близькість до фронту змушує нас постійно удосконалювати техніку. Оскільки лінія бою динамічна, радіочастоти швидко змінюються: сьогодні працюють, а завтра ворог починає глушити. Тож саме прифронтова майстерня дозволяє оперативно переналаштувати дрони й зберегти їхню боєздатність у таких умовах”, – розповідає Андрій.
Прифронтові майстерні безпосередньо впливають на ефективність підрозділів. Якщо до їхнього створення результативність FPV-вильотів підрозділу Андрія становила близько 30%, то після організації майстерні цей показник зріс удвічі – до 70%. Це демонструє, що технічна підтримка й оперативна модернізація дронів є критичним фактором у підвищенні ефективності бойових дій.
Повний матеріал опубліковано на CEPA
Автор: Сергій Кузан
Фото: АрміяInform