Повний матеріал опубліковано на The Moscow times
У серпні 2024 року Україна розпочала військову наступальну операцію в Курській області. Станом на середину жовтня Україна контролює більшу площу російської території, ніж росіянам вдалося захопити на Донеччині внаслідок їх літньої наступальної кампанії. Попередні проміжні результати операції показують, що росія наразі змушена змінювати свої плани, зокрема щодо подальших наступальних операцій. Це стосується і перекидання окремих підрозділів з інших ділянок фронту, а також застосування резервів. Загалом українська операція на Курщині досягла кількох вагомих цілей.
Перш за все вона стала асиметричною відповіддю на позиційну війну на виснаження, яку росія намагається нав’язати на своїх умовах, щоб знесилити війська та ресурси України. За умов абсолютної переваги росіян в артилерії, снарядах, авіації, бронетехніці та живій силі і, відповідно, здатності тиснути ними по всій лінії фронту, в України немає іншого виходу окрім як вести нелінійну війну проти переважаючого ворога. Саме тому операція у Курській області є спробою українського командування зламати нав’язану росією гру, перевернути шахову дошку і атакувати ті території та позиції, де ворог на це не чекає. Причому ця асиметричність проявилася не тільки в стратегії та тактиці, а й на самому полі бою.
Операція на Курщині своєю маневреністю та несподіванкою для ворога нагадує Харківську операцію, яка проводилася у 2022 року і якою керував нинішній Головнокомандувач Олександр Сирський. Київ продовжує досить стримано комунікувати цілі України у Курській області. Проте вже зараз можна говорити, що перенесення бойових дій на територію рф в оперативно-тактичному плані як мінімум себе виправдало.
Зокрема, завдяки цьому нівельовано загрозу для Сум, Харкова та Чернігова з боку військового угруповання, яке знаходилося у Суджанському районі. Це одна з важливих цілей українського наступу, яка фактично дозволила уникнути російської “сумської операції”. Також з появою українських військ на Курщині було розірвано логістику росіян по всьому північному кордону: швидке переміщення вздовж лінії фронту рокадними дорогами стало вже неможливе, оскільки залізниця і основні магістралі знаходяться під контролем українських сил. А це означає, що майбутні накопичення в районі Суджі наразі неможливі, так само погіршена й інша логістика вздовж кордону.Раптовість української операції дозволила досягти ще однієї цілі, яка є чутливою для російської влади – тема військовополонених. СОУ вдалося полонити понад 600 російських військових, включаючи строковиків, це спростило та пришвидшило процес обміну полоненими, який гальмується з боку росії.
Фото:REUTERS/В’ячеслав Ратинський
Автор: Дмитро Жмайло, військовий експерт та виконавчий директор УЦБС