Україна наносить далекобійні ураження дронами українського виробництва по авіабазах та об’єктах оборонної промисловості рф.
Загалом за квітень та травень 2025 року було уражено щонайменше 32 військових об’єкти та об’єкти російського військово-промислового комплексу. Одним з останніх ударів були 12 червня по підприємству “Резоніт”, яке виробляє електроніку для радарних систем, РЕБ, БПЛА та навігації. А 11 червня був атакований Тамбовський пороховий завод, критичне підприємство у виробництві російських порохів, та ще ряд інших військових об’єктів.
Перед цим були атаки на військові аеродроми. Так, 9 червня 2025 року було атаковано авіабазу “Саваслєйка” за 600 кілометрів від кордону України. За даними українського Генштабу, було знищено один Міг-31К, носій гіперзвукових ракет “Кинджал”, та ще один невстановлений борт – Су-30/34. Перед цим 6 червня був атакований аеродром “Енгельс-2”, місце базування російських стратегічних бомбардувальників, з якого завдають ударів крилатими ракетами по Україні.
Варто відзначити, що удари по цих авіабазах відбувались в момент їх використання російською авіацією. Так, під час удару українськими дронами по “Енгельс-2” тривала ракетна атака із застосуванням російських бомбардувальників, які кілька годин не могли приземлитись на летовище, через український удар та спричинену ним пожежу. А під час атаки на “Саваслейки” росіяни використовували російські літаки з цієї авіабази для пусків чотирьох ракет “Кинджал”. Українські військові, з великою ймовірністю, володіють необхідною оперативно-розвідувальною інформацією для завдання ударів у критичний момент. Саме тоді коли російська стратегічна авіація споряджена ракетами та готується до атак на українські міста. Однак через технічну складність дронових операцій і можливі затримки, російській авіації нерідко вдається в останню мить уникнути удару.
Минулого року в аналітичному матеріалі для провідного міжнародного військового видання “War on the rocks” УЦБС зазначали, про стратегічну необхідність завдавати ударів по далекобійних цілях в тилу рф, в першу чергу по місцях базування авіації, носіїв ракет та авіаційних бомб. Зокрема через те, що на той момент було відкрите вікно можливостей і росія не була готова для ефективного захисту своїх летовищ, наприклад, на практичній більшості не було банальних укриттів для авіації.
Так, в матеріалі зазначалось на потребі підтримки українськими партнерами далекобійних ударів, шляхом постачання відповідної номенклатури, а головне – проявлення політичної волі та скасування обмежень на ураження цілей в росії.
Попри скасування обмежень від партнерів восени 2024 року, в першу чергу від США, цей крок виявився значною мірою запізнілим, та був скоріше реакцією Вашингтону на ситуацію на фронті та політичні виклики, які були перед адміністрацією президента Джо Байдена напередодні виборів.
Повний матеріал опубліковано на Obozrevatel.com
Автор: Дмитро Жмайло
Фото: Валентин Огіренко / Reuters