Україна вже багато років є об’єктом російського інформаційного тиску.
Після 2014 року ці кампанії стали системними, а після 2022 року — частиною загальної стратегії війни.
Сьогодні ціль — не лише влада чи армія, а вся суспільна стійкість держави.
Стратегічні цілі інформаційного впливу
Три стратегічні цілі російських інформаційних кампаній:
| 1. Дискредитація | 2. Підрив довіри | 3. Руйнування єдності |
|---|---|---|
|
Дискредитація мобілізації та легітимізація ухилення від служби |
Підрив довіри до держави та армії як інститутів. У результаті формується рамка, у якій держава сприймається не як об’єкт захисту, а як джерело загрози |
Руйнування суспільної єдності через ескалацію внутрішніх конфліктів |
Еволюція цілей інформаційних операцій: зміщення акцентів
Цілі інформаційних операцій Росії зазнали переорієнтації: до 2023 року центральним вектором був зовнішній вплив, з 2024 року акцент зміщується на підрив внутрішньої стійкості України, тоді як зовнішні наративи відходять на другий план, але не зникають.
| до 2023: зовнішній вплив | 2023–2026: внутрішня стійкість |
|---|---|
|
Послаблення українського збройного опору |
Підрив здатності держави до мобілізації |
|
Підрив міжнародної підтримки України |
Зміна соціальних норм щодо військового обов’язку |
|
Формування образу «failed state» |
Формування «культури ухилення» від служби |
|
Дезінформація (фейки) проти українських біженців в країнах Європи |
Маніпуляція на основі реальних проблем |
|
Маніпуляції щодо нібито втоми від України на Заході |
Посилення поляризації в суспільстві, підрив внутрішньої єдності |
Зміна пріоритетів РФ
неспроможність досягти воєнних цілей змусила Москву перенести удар з поля бою на фактори довгострокової стійкості: людський ресурс, суспільний дух та довіру до інституцій.
Інформаційна агресія РФ
системна спроба легітимізувати ухилення від служби, зруйнувати суспільний консенсус щодо оборони та поляризувати українське суспільство через зневіру
Моніторинг інформаційного середовища
Дослідження охоплювало три ключові тематичні блоки:
рекрутинг до Сил оборони України, СЗЧ, БЗВП;
мобілізацію та діяльність ТЦК;
тему суспільної єдності.
Український центр безпеки та співпраці здійснює моніторинг і аналіз інформаційного середовища, зосереджуючись на ключових цілях російського вплив.
Моніторинг охоплює українське інформаційне середовище, зокрема у Facebook, Telegram, Instagram, X (Twitter), YouTube, TikTok, а також українські медіа та інформаційні ресурси
Мова контенту (згадок) – українська та російська. Географія: Україна та країни Європи. Оцінка динаміки інформаційного середовища здійснюється за допомогою AI-інструментів і показника тональності (NSR).
Період дослідження: 1 листопада 2025 – 1 травня 2026
За час моніторингу Український центр безпеки та співпраці виявив понад 9,6 мільйона згадок – це новини, пости, коментарі, репости та відеоконтент – від 2,5 мільйона авторів за ключовими словами досліджуваних тем.
Згадки
9,6M
Автор
2,5M
Тема: “Рекрутинг до Сил оборони”
Ключові слова: “рекрутинг до СОУ”, “СЗЧ”, “БЗВП”;
- Відмоніторено понад – 701 тис згадок від близько 227 тис авторів.
- Тональність теми за показником NSR склала –56 одиниці.
Згадки
701К
Автори
227К
НСР:
-56
Од.
-100
0
Тема: “Мобілізація”
Ключові слова: “мобілізація”, “ТЦК”, “ухилянт”;
- Відмоніторено понад – 7,8 млн згадок від близько 2 млн авторів.
- Тональність теми за показником NSR склала –89 одиниць.
Згадки
7,8M
Автори
2M
НСР:
-89
Од.
-100
0
Net Sentiment Rate (на основі ШІ) — це індекс, який вимірює баланс позитивних і негативних реакцій за шкалою від -100 до +100, де 0 є нейтральним значенням.
Тема: “Суспільна Єдність”
Ключові слова: “зрада”, “єдність”, “розкол суспільства”;
- Відмоніторено понад – 1 млн згадок від близько 327 тис авторів.
- Тональність теми за показником NSR склала –92 одиниця.
Моніторинг з листопада 2025 року фіксує стійко негативну динаміку в українському інформаційному просторі: критичні та маніпулятивні наративи системно домінують над конструктивними меседжами.
Згадки
1M
Автори
327К
НСР:
-92
Од.
-100
0
Простір характеризується:
Високим рівнем поляризації та постійним відтворенням конфліктних тем.
Швидким масштабуванням провокаційного контенту через платформні алгоритми
Вакуумом проактивної державної комунікації, який оперативно заповнюється ворожими наративами
Показник Net Sentiment Rate (на основі ШІ) – індекс, який вимірює баланс позитивних і негативних реакцій у шкалі від -100 до +100, де 0 є нейтральним значенням, – коливався в межах від -56 до -92.
Ворог системно намагається подати мобілізацію, рекрутинг і базову загальновійськову підготовку через рамку насильства, несправедливості та примусу.
Інформаційні віруси РФ:
- Раціональне ухилення: подача відмови від служби як «логічного вибору особистості.
- Делегітимізація спротиву: просування тези про «марність боротьби» та «ціну виживання».
- Героїзація дезертирства: спроба зробити втечу соціально прийнятною або «морально виправданою».
- Знецінення держави: твердження, що «держава не варта твого захисту».
НСР:
-92
Од.
-56
Од.
-100
Загальний тон за темою
0
Масштаб виявленої активності: листопад 2025 — травень 2026
- Близько 200 каналів та акаунтів передано на блокування (Facebook, TikTok, YouTube, Instagram, Telegram) – у співпраці з Центром протидії дезінформації, Службою безпеки України та Міністерством внутрішніх справ.
- Виявлено мережі синтетичних «військових» акаунтів, що координуються із заявами російського командування.
- Зафіксовано мережі вербування громадян через Telegram для участі у провокаціях та диверсіях.
200
канали та облікові записи
Подано на блокування
Приклади дезінформації
TikTok
Telegram-канал “news_worldd” (7,8 тис. підписників; близько 10 млн переглядів) поширював AI-згенерований дезінформаційний контент. Зокрема, було зафіксовано фейкове відео про нібито антимобілізаційний протест на Хрещатику. Канал наразі заблокований.
Facebook
Сторінка “Думки з нуля” у Facebook (13 тис. підписників; понад 10 млн переглядів) системно поширювала маніпулятивний антимобілізаційний та антивладний AI-згенерований відеоконтент із нібито українськими військовими. Наразі сторінка заблокована.
Щоденник ухилянта
Мережа “Щоденник ухилянта”, що виявлена на різних платформах, поширює AI-згенерований антимобілізаційний контент. Зокрема, сторінка у Facebook (92 тис. підписників) та YouTube-канал (3,3 тис. підписників; 1,6 млн переглядів). Системний контент із закликами до СЗЧ та деморалізаційними наративами, зокрема: «ця країна вже не наша», «немає сенсу її захищати», «йди в СЗЧ — збережеш життя».
Telegram
У Telegram російські інформаційні актори поширювали згенероване відео про нібито “чіпування як собак” мобілізованих в Україні, стилізоване під ефір “Київ 24”. Матеріал набув значного поширення: зафіксовано щонайменше 250 публікацій із сукупним охопленням близько 1,6 млн переглядів. Контент також тиражувався у ВКонтакте, онлайн-медіа та через мережу прокремлівських блогерів і пропагандистів, зокрема Владіміра Соловйова, Осташка та Юлії Латиніної.
Механіка впливу: від фейків до нормалізації
ШІ не просто автоматизує дезінформацію — він робить її якісно правдоподібнішою та ефективнішою.
Виявлені мережі згенерованих ШІ «військових» акаунтів
- Емоційно переконливі заклики залишати позиції;
- Перебільшення російських успіхів на фронті
- Синхронність із заявами російського командування
- Використання для внутрішньої пропаганди РФ («українці не хочуть воювати»);
Наслідок: контент важко розпізнати як синтетичний, ускладнює модерацію та демотивує військових/потенційних рекрутів.
Зростаюча роль ШІ у дезінформації
Динаміка нормалізації – зміна соціальної норми Мета інформаційних кампаній виходить за межі дискредитації окремих інститутів. Йдеться про переформатування базового суспільного консенсусу: перетворення ухилення від служби з соціально засуджуваної на “раціонально виправдану” або навіть “морально обгрунтовану” поведінку.
Паралельно формується рамка, у якій будь-яка позиція на підтримку дій держави автоматично маркується як “диктатура” або “репресії”, що унеможливлює конструктивний публічний дискурс.
Критика системи: акцент на корупції, несправедливості мобілізаційних процедур, неефективності державних інститутів
Легітимізація спротиву: ухилення від служби подається як «раціональний вибір» або «соціальний протест»
Нормалізація насильства: протистояння з представниками державних структур починає зображуватись як «морально виправдане»
Вербування до дії: перехід від наративів до залучення до конкретних провокацій та диверсій
На відміну від практики 2022 року, сучасні інформаційні операції рідко базуються на відвертій брехні.
Ключовим є механізм гіперболізації реальних проблем: актуальна соціальна напруга, чутливий інцидент або обгрунтована критика систематично підсилюються та масштабуються через мережі розповсюдження.
Це робить протидію значно складнішою — фейк можна спростувати, а маніпуляцію на основі реального факту — значно важче.
Ключовим механізмом залишається принцип “зерна правди”: коли реальна соціальна проблема, інцидент або чутлива тема емоційно гіперболізується та масштабуються через соціальні мережі й бот-мережі.
Зміна суспільного сприйняття мобілізації
Листопад 2025 – січень 2026
- Формування ключових негативних наративів навколо мобілізації
- Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) дедалі частіше сприймаються негативно
- У суспільному дискурсі домінують наративи про несправедливість і корупцію
- Масштабної ескалації не спостерігалося
- Спротив з боку цивільного населення здебільшого обмежувався словесними конфронтаціями
Лютий–травень 2026
- Інституціоналізація негативного сприйняття мобілізації
- Дегуманізація працівників ТЦК та СП
- Перехід від словесних конфронтацій до фізичного насильства
- Збільшення кількості нападів і смертельних інцидентів за участю працівників ТЦК та СП
- Спроби просування та нормалізації героїзації протиправної поведінки громадян, які ухиляються від мобілізації
Позитивні тенденції
Наші соціологічні дослідження демонструють поступову адаптацію українського суспільства до умов тривалої інформаційної війни та зростання рівня інформаційної стійкості.
Якщо раніше основним орієнтиром для багатьох залишалося особисте оточення, то нині зростає довіра до міжнародних медіа та офіційних державних джерел
Також простежуються певні зміни у ставленні українців до ефективних методів протидії дезінформації.
Зміна пріоритетів щодо ефективних методів боротьби з дезінформацією (де 1 – зовсім не ефективно, 5 – дуже ефективно)
Соціологічне опитування, хвиля 1:
- 3,77 оперативне офіційне спростування неправдивої інформації;
- 3,70 активне інформування населення про методи та цілі російської пропаганди;
- 3,69 блокування проросійських платформ.
Соціологічне опитування, хвиля 2:
- 3,81 активне інформування населення про методи та цілі російської пропаганди;
- 3,79 оперативне офіційне спростування неправдивої інформації;
- 3,56 блокування проросійських платформ.
Змінилася також модель поведінки аудиторії при контакті із сумнівним контентом. Люди частіше звертаються до перевірки інформації в інших українських або офіційних джерелах та обережніше взаємодіють із потенційно маніпулятивними повідомленнями.
Це важливий індикатор зростання медіаграмотності та усвідомлення того, що сучасна дезінформація працює не лише через окремі фейки, а через комплексний вплив на емоції, довіру та суспільні настрої.
Соціологічне опитування, хвиля 1:
- 58% перевірка інформації через українські джерела;
- 41% перевірка через міжнародні джерела.
Соціологічне опитування, хвиля 2:
- 68% перевірка інформації через інші українські джерела, зокрема офіційні;
- 28% перевірка через міжнародні джерела.
Ключовий висновок
Об’єктом впливу дедалі частіше стають не окремі політики чи рішення, а загальна стійкість суспільства: готовність до спротиву, довіра до державних інституцій, внутрішня єдність та легітимність обов’язку захищати державу.
Мета – зниження здатності суспільства функціонувати як єдина політична та оборонна система
Відсутність позитивної та проактивної комунікації від держави заповнюється російськими дезінформаційними наративами.
Активний моніторинг дезінформації та пояснення суспільству механіки й цілей інформаційного впливу позитивно впливають на інформаційну гігієну суспільства.
Стратегічна релевантність для демократій
Зафіксована в Україні модель інформаційних операцій — не унікальна. Це тиражована технологія, яка вже застосовується проти інших демократичних суспільств.
Підривати не правду — а довіру.
Не перемагати в аргументах — а унеможливлювати сам аргументований дискурс.
Не перемагати в аргументах — а унеможливлювати сам аргументований дискурс.
Ключові елементи виявленої моделі вже відтворені в кампаніях проти інших демократій: поляризація навколо питань безпеки та міграції, дискредитація виборчих інститутів, синтетичний контент у соціальних мережах. Для країн-партнерів України цей кейс є стратегічним попередженням, а не лише прикладом з «чужої» війни.
Рекомендації для державної політики
Для українських органів влади
Стратегічна комунікація:
- Перейти від реактивного спростування фейків до проактивного формування інформаційного порядку денного, що випереджає ворожі кампанії.
- Поєднання контрольованої відкритості щодо мобілізаційного процесу (в межах публічної інформації), оперативного реагування на інформаційні сплески та системного пояснення роботи інституцій.
- Інституціоналізувати відкриту комунікацію з проблемними темами як інструмент відновлення довіри, а не їх ігнорування.
Інституційна відповідь:
- Розробити механізм оперативного реагування на виявлені кампанії — з чіткими відповідальними та часовими рамками.
- Системно обмежити функціонування мереж дезінформації: координація між РНБО, ТЦК, СБУ та платформами.
- Включити інформаційну стійкість до переліку показників боєздатності нарівні з кількісними параметрами мобілізації.
Для міжнародних партнерів
Перспективним є розвиток спільних стандартів ідентифікації AI-генерованого контенту між державами та цифровими платформами, а також узгоджених механізмів його маркування
Поглиблення системного обміну даними щодо інформаційних операцій між Україною та міжнародними партнерами
Підтримка розвитку технологій виявлення синтетичного контенту як елемента захисту демократичних інституцій
Окремим напрямом може бути розробка індикаторів інформаційної стійкості як аналітичного інструменту оцінки ефективності протидії дезінформаційним загрозам
Спільний знаменник: стійкість як стратегічний ресурс
Досвід України демонструє, що у сучасному конфлікті інформаційна стійкість — це не допоміжний елемент, а ключова складова системи оборони
Довіра суспільства до держави, внутрішня єдність та здатність до дії є стратегічними активами, порівнянними з військовими та економічними ресурсами. Їх виснаження — самостійна ціль ворога
Інвестиції в медіаграмотність, інституційну прозорість та технологічні засоби виявлення маніпуляцій — це не витрати на «м’яку безпеку». Це інвестиції в обороноздатність
Разом, ми зможемо зробити більше, підтримай наш проєкт
Долучайся донатом зручним тобі способом та зроби нашу роботу ефективнішою та кращою.
Дізнатись більше про нашу діяльність...
Контакти для медіа:
[email protected]
