Восени 2024 року Кремль зробив черговий крок у напрямку чергового ядерного шантажу. 25 вересня Владімір Путін публічно натякнув на можливість розширення умов застосування ядерної зброї, наголосивши на потребі “прогнозувати розвиток ситуації” та адаптувати стратегічні документи до нових реалій. А вже 19 листопада 2024 року Путін підписав оновлену ядерну доктрину, закріпивши нові правила ядерної гри, які мали би бути фактором тиску не лише на Україну, а і на Захід, зокрема щодо подальшої військової підтримки Києва.
У оновленій доктрині було прописано умову ядерної відповіді Росії у разі “критичної загрози” для суверенітету навіть у разі застосування конвенційної зброї. Так, один з пунктів містить наступне: “у разі достовірної інформації про масований зліт засобів повітряно-космічного нападу (літаків стратегічної і тактичної авіації, крилатих ракет, безпілотних, гіперзвукових та інших літальних апаратів) і перетину ними російського кордону”. Для того, щоб “закріпити ефект” від документу, російська влада показово завдала удару по українському місту-мільйоннику Дніпро експерементальною балістичною ракетою з комплексу “Кедр”.
Майже через сім місяців після того, як Москва оновила ядерну доктрину, Київ завдав безпрецедентного удару. 1 червня 2025 року Україна провела історичну операцію “Павутина” — атаку на чотири російські військові аеродроми в глибокому тилу: “Бєлая” (Іркутська область), “Дягілєво” (Рязанська обл.), “Оленя” (Мурманська обл.) та “Іваново” (Івановська обл). За попередньою інформацією, в результаті ударів було знищено або пошкоджено понад 41 російський стратегічний літак, зокрема бомбардувальники Ту-95, Ту-22М3, Ту-160 і розвідувальні літаки А-50.
При цьому сотня українських безпілотників, не перетинавши кордону рф, злетіла безпосередньо біля російських авіабаз зі спеціально обладнаних вантажівок, таким чином поставивши питання не лише безпеки стратегічних об’єктів у глибокому тилу, а і ефективності всіх силових відомств рф. Власне, такої ганебної поразки росія не отримувала з моменту свого заснування.
Ураження та знищення російських стратегічних бомбардувальників – це не тільки пряме зниження військових спроможностей завдавати ракетні удари по цивільних українських містах. У стратегічному вимірі операція “Павутина” завдала суттєвої шкоди саме тій частині ядерного арсеналу РФ, відновлення якої є вкрай складним завданням для Москви. Зокрема, відновлення потребуватиме десятиліття років й мільярдних витрат — і це лише за умови, що російський ОПК здатен взагалі виготовляти такі літаки.
Росія не має налагодженого серійного виробництва нових стратегічних бомбардувальників і на даний момент лише модернізує і збирає машини, використовуючи збережені ще з 1980-х корпуси літаків. Цей процес у росії називають “воспроізводством”, але це не повноцінне виробництво з нуля. Наприклад, в останні роки не було виготовлено жодного нового літака, а з радянських корпусів було зібрано всього кілька модернізованих Ту-160М.
Крім того, такі успіхи Сил оборони України можуть мати й інший наслідок, зокрема, це яскрава демонстрація можливостей Києва та той козир, про відсутність якого багато разів згадував Трамп, говорячи про війну.
Повний матеріал опубліковано на Euromaidan Press
Фото: Maxar Technologies/Handout via REUTERS
Автор: Антон Земляний