У жовтні відбулася низка важливих подій, що безпосередньо торкаються національної безпеки та оборони України. Зокрема, оприлюднення листа-звернення “Меморандум президенту США”, підписаного понад 40 експертами з національної безпеки американського аналітичного центру «Атлантична рада» (Atlantic Council) та звернення президента США до американського народу.
Очільник Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан разом з головою Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександром Завітневичем обговорили останні події, що впливають на національну безпеку України.
(Тут і надалі – пряма мова) С.К.:
“Як Ви можете прокоментувати нещодавнє звернення експертів Атлантичної ради до Президента США, щодо підтримки України, яке було презентоване українській аудиторії на безпековому форумі колишнім послом США в Україні, провідним аналітиком Атлантичної ради Джоном Гербстом?“
О.З: Насамперед дозвольте нагадати, що Атлантична рада – це потужний американський недержавний орган експертів найвищого гатунку. Їх висновки, заяви, мають прямий вплив на формування офіційної позиції Вашингтону, суспільної думки пересічних американців, європейців, а також експертів країн НАТО. Керівництво, провідні фахівці цього центру, також підтримують робочі контакти з лідерами країн, ведуть обмін думками з питань геополітики, національної безпеки. До речі, в кінці травня поточного року делегація Атлантичної ради відвідала Київ, де мала зустріч з Президентом України Володимиром Зеленським.
Ми вдячні експертам Атлантичної ради, котрі послідовно та переконливо підтримують Україну в російсько-українській війні. Окрім цього, вони є провідниками ідеї про повноцінну інтеграцію України в НАТО. Важливо і те, що це не просто заклик представників експертного середовища. Йдеться про створення робочої групи з-поміж колишніх послів, дипломатів, очільників військових структур у Європі. Всі вони об’єднані єдиною метою–напрацювати пропозиції щодо пришвидшення вступу України до НАТО через Вашингтонський саміт, який відбудеться наступного року.
Це повністю збігається з тим, на чому базується українська позиція – найнадійнішою безпековою гарантією Україні та загалом основою глобальної євро-атлантичної безпеки може бути лише прийняття України в НАТО. Українські захисники та захисниці своїм життям у відсічі російським агресорам фактично сформували новий стандарт НАТО–стійкості національного спротиву окупації. Він може стати міцною підставою для модернізації багатьох євроатлантичних засад, і в першу чергу щодо надійної протидії загрозам з боку москви та іншим викликам Альянсу.
Україна довела своє право отримати запрошення на вступ до Північноатлантичного союзу та розпочати процес його реалізації. Лише це може показати москві безперспективність подальшої агресії чи планування її у майбутньому не тільки проти України, але загалом у світі.
С.К.: Велика увага у Меморандумі та й взагалі в експертному середовищі приділяється ситуації на фронті. Чи могли б Ви її прокоментувати?
О.З: Оцінку ситуації на фронті дає вище політичне керівництво країни, поточну обстановку щоденно доводять уповноважені представники сил оборони. Мені важко щось додати до цієї інформації. Але хочу звернути уваги на дещо на інше. З певних причин в епіцентрі уваги громадськості, експертів, починаючи з весни цього року, був саме контрнаступ. Це зумовило висвітлення лише однієї складової літньо-осінньої компанії наших сил оборони.
Зупинюся коротко на переліку наших досягнень за результатами, як зараз прийнято говорити, підвищеної уваги до контрнаступу, яка значним чином деморалізувала ворога.
Йдеться про таке:
- утримання російських окупантів на оборонних позиціях, концентрація ним всього смертоносного потенціалу на лінії зіткнення. Це дало змогу на решті території України більш безпечно проводити заходи з відновлення ОПК, підготовки резервів, успішно доставляти зброю та боєприпаси, готувати енергосистему. Окрім цього, ворог приділяв менше уваги об’єктам в Криму, що дало нам змогу наносити по ним більш результативніші удари;
- прогнозування дій ворога у підготовці до відбиття контрнаступу, місць розміщення ним логістичних центрів. Це дало змогу більш влучно поцілити у частину складів та боєприпасів, частково обнулити нарощування бойового потенціалу на лінії зіткнення;
- посилення панічних настроїв серед мобрезерву росії та окупантів на лінії фронту. Командування окупаційних військ змушене було частину дійсно бойових підрозділів знімати з фронту для придушення п’яних бунтів, дезертирства у наспіх мобілізованих частинах рашистів.
Окрім цього, ворог приділяв менше уваги об’єктам в Криму, що дало нам змогу наносити по ним більш результативні удари; прогнозування дій ворога у підготовці до відбиття контрнаступу, місць розміщення ним логістичних центрів. Це дало змогу більш влучно поцілити у частину складів та боєприпасів, частково обнулити нарощування бойового потенціалу на лінії зіткнення; посилення панічних настроїв серед мобрезерву росії та окупантів на лінії фронту. Командування окупаційних військ змушене було частину дійсно бойових підрозділів знімати з фронту для придушення п’яних бунтів, дезертирства у наспіх мобілізованих частинах рашистів.
Все це показує, на скільки широким був спектр запланованих заходів на літньо-осінню кампанію наших сил оборони.
С.К.: Як би Ви охарактеризували певні зауваження американських експертів до темпів надання Україні військової допомоги з боку США та загалом НАТО.
О.З: Члени очолюваного мною Комітету підтримують дієвий діалог з західним політикумом, який дозволяє у відвертій обстановці обговорювати всі без виключення питання іноземної безпекової допомоги. Однак ми чітко розділяємо де, закінчується сфера діалогу з американськими експертами та починається сфера внутрішньо-національного діалогу чи гострих дискусій у США з приводу цих питань. Межу другої сфери ми не переступаємо.
С.К.: Що дозволяє переконувати партнерів у підтримці України?
О.З: Наша сила правди, яка полягає у тому, що російсько-українська війна – це не війна лише за територіальну цілісність та незалежність України. Це ціннісна, світоглядна війна сил добра і справедливості з силами російського зла та варварства. Україна – це не кінцевий пункт потужної кривавої російської агресії, а лише проміжна зупинка, і якщо ми разом спільними зусиллями не зупинимо та не знищимо російську машину війни, вона знищить всіх, хто їй протистоятиме, а решта європейців, якщо виживуть, то попадуть в реальність за лекалами антиутопії Оруела «1984».
Ці тези чітко сформульовано у зверненнях Президента В. Зеленського, парламентарів, дипломатії до партнерів та всіх країн світу.
Важливу роль в об’єднанні зусиль на підтримку України відіграє Формула миру, запропонована українським лідером В Зеленським, до якої доєдналися уже 70 міжнародних суб’єктів. Вона справді набуває глобального характеру.
Дуже великий вплив на іноземців має єдність нашого суспільства, віра у сили оборони, у тимчасовий характер труднощів. Представники з Європи, Америки, Африки прибувають до нас з широко розкрити очима, вони підмічають все – мову, яка звучить на вулицях, символіку на речах пересічних мешканців, наглядну агітацію. Іноземці хочуть на власні очі побачити тих, хто реально не боїться путіна, чинить героїчний супротив його окупантам. Всі, з ким доводилося зустрічатися, вражені опором українців, їх оптимізмом, і це не зважаючи на 9-й рік війни росії проти України, обсяги ракетного терору. Саме після таких візитів іноземних партнерів та ще зустрічей з членами очолюваного мною комітету ні про яку втому не може йти мова, нікого ні в чому не потрібно переконувати. Навпаки, доводиться швидко записувати перелік пропозицій від партнерів.
Так що у нас є всі підстави бути певними того, що російський окупант і надалі смертельно потерпатиме на фронті від вмілого застосування українцями західної зброї та техніки.
С.К.: Так, але час від часу ми все ж таки чуємо, що хтось з країн НАТО скаржиться на економічні труднощі, збитки через допомогу Україні, починає говорити про втому…
О.З: Втома дійсно проявляється і дивного тут нічого немає. Тягар протистояння з росією не легкий, він зачіпає економічні інтереси, ті чи інші сектори економіки, позначається на прибутках виробників продукції, товарів, спричиняє інфляційні процеси. Ми це розуміємо і щирі у своїй вдячності за надану допомогу.
Разом з тим повторюємо, що Україна – це форпост, який ціною життя своїх захисників та захисниць забезпечує Європі, всьому цивілізованому світу можливість мирного розвитку, убезпечує їх громадян від сирен повітряної тривоги, ракетних обстрілів, розбомблених дитячих садків, лікарень, понівечених долей мирних громадян та від горя поховання загиблих рідних та близьких.
С.К.: Та все ж час від часу в західній пресі з’являються публікації, котрі можуть звести нанівець всі вищевказані оптимістичні надбання, якими заряджаються іноземці після відвідування України
О.З: Так, Україна відкрита для іноземних ЗМІ, і на жаль є випадки, коли цим зловживають, тобто під певну упередженість всіма способами набирається певний фактаж, який навіть важко перевірити.
Тому дуже важлива єдність та солідарність, а також медійна складова, відповідальність та розуміння того, які інформаційні акценти мобілізують на протистояння агресії, а які навпаки–грають на руку ворогу. Коли ми кажемо про безпекову допомогу, єдність – це не тільки про ППО, ракети танки. Це також про глобальне медійне інформаційне домінування на підтримку України, утримання у фокусі міжнародної уваги російсько-української війни, формування розуміння та відгуку до потреб наших сил оборони не тільки з боку політичного істеблішменту, але й пересічних європейців, американців.
З цих причин Меморандум Атлантичної ради та звернення Президента США до нації ми сприймаємо як опорні точки, що формують додаткове ребро жорсткості у конструкції нашої національної безпеки.
Можливо, мало, хто помітив, але пропозиція Президента Зеленського, висловлена в грудні 2022 року до американських конгресменів про те, щоб фінансову американську допомогу Україні сприймати не як благодійність, а як інвестицію у глобальну безпеку та демократію, знайшли відгук в останньому зверненні Президента США до нації.
С.К.: Так дійсно, після цього звернення ми спостерігали певну піднесеність серед української аудиторії щодо подальшого забезпечення наших сил оборони необхідною зброєю та боєприпасами. Але загострення конфлікту на Близькому сході дещо змінило риторику серед представників американського політикуму. Яка ваша думка з цього приводу?
О.З: Як голова Комітету, я хочу висловити слова вдячності Президенту США Д.Байдену за його лідерство та стійку підтримку України. Під час цього звернення мільйони глядачів в Америці та різних куточках світу саме від американського лідера почули про те, що національні інтереси та безпека США нерозривно пов’язані з перемогою, про те, що терористи ХАМАС та тиран путін – це однакові загрози демократії, про те, що без допомоги Україні, кремль отримає шанс на агресію проти тепер уже країн НАТО, що вимагатиме прямої участі американців у бойових діях. Це вкрай важливі тези, які переводять наше партнерство так би мовити у вищу лігу.
Однак, конфлікт на Близькому Сході, який схоже масштабується до рівня міжнародного, вимагає відповідного реагування США. Серед політикуму Сполучених Штатів зараз відбуваються дискусії, висловлюються різні думки щодо порядку використання фінансового потенціалу для безпекової допомоги. Але, що важливо, навіть в умовах таких дискусій двопартійна підтримка України зберігається, тому немає підстав говорити про загрози нашому партнерству. Впевнений, що пропозиція Президента США, висловлена ним у зверненні до нації – фінансування потреб наших сил оборони в одному безпековому пакеті з допомогою Ізраїлю – буде підтримана.
С.К.: Декілька слів про події на Близькому сході
О.З: Почну з однієї з цитат зі звернення Президента Байдена про те, що ми всі зараз переживаємо критичний момент історії. Це не просто гарна метафора, вона має глибинний підтекст та значення. У цій цитаті відображено прогноз, який ми намагаємося всіма силами донести до розуміння світової спільноти – широкомасштабна російська агресія – це тригер, спусковий гачок для інших терористів по всьому світу. І якщо ми спільними, рішучими зусиллями не зупинимо агресора, не притягнемо до відповідальності, то це стане прикладом для наслідування терористів по всьому світу. На жаль, цей прогноз збувся. Переконаний, що ХАМАС наважився на свою агресію, підживлюючись прикладом нахабності путіна, слабкістю міжнародних механізмів перед російською навалою. Від того, хто переможе у російсько-українській війні залежить майбутнє людства.
Перемога України гарантуватиме, що розвиток базуватиметься на платформі справедливості та міжнародного права, невідворотної відповідальності тиранів за скоєні злочини, якщо ні – світ повернеться до гірших часів середньовіччя, масштабних воєн та конфліктів, концтаборів, зведення історичних, релігійних рахунків, за принципом « У кого сила – у того й правда.
С.К.: Що вас найбільше вразило у подіях в російському Дагестані?
О.З: Події в Дагестані – це поєднання ідеологічного фарсу москви з трагічними реаліями. Фарс у тому, що ці антиєврейські виступи відбулися за тиждень до святкування в росії Дня народної єдності і тиждень потому, коли путін зустрічався з представниками релігійних об’єднань рф і розповідав їм про «один народ». На цьому ж засіданні головний рабин росії Берл Лазар доповідав, що євреї в росії не відчувають ні вуличного ні державного антисемітизму.
Трагізм ситуації як раз у реальному державному та побутовому антисемітизмі в росії. Ми бачили, як молоді люди, (чоловіки на кшталт нацистських штурмовиків 30-років ХХ століття) жадали кровавої розправи над людьми суто за національною ознакою. При цьому російські силовики протягом тривалого часу бездіяльно спостерігали за погромом. Зрозуміло чому – бунт був спрямований не проти путіна, а навпаки на підтримку його політики, на підтримку ХАМАСу.
Трагізм ще й у тому, що кремль вихолощує історичні традиції гостинності, якою завжди славився Кавказ. Більш того, готовність захисти гостя, навіть ціною власного життя, було ще одною рисою кавказців. Але для імперії більш важливіше насадження ненависті до інших народів. Показово, як путін завершив нараду щодо подій в Дагестані – закликами до дагестанців йти на війну в України, тобто туди, де кремль гарантує безліміт на жорстокість та насилля. На думку російського тирана, участь дагестанських молодиків в російсько-українській війні, терор на нашій території допоможе палестинському народу. Не виключаю, що за такою аналогією, можемо від представників ХАМАСу скоро почути, що вони у війні проти Ізраїлю захищають «російськомовних в Україні».
Інтервʼю очільника Українського центру безпеки та співпраці Сергія Кузана разом з головою Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександром Завітневичем. Джерело – УЦБС
.
С.К.: А як Ви оцінюєте стратегію дій кремля на найближчу перспективу?
О.З: кремль намагається розкласти свій кривавий пасьянс в довгу, перетворити на свої козирі три речі: час для нарощування ОПК, мобілізаційних резервів; інформаційний фальсифікат та ракетно-бомбовий терор всієї України.
Насамперед росія прагне у притаманному жуківському стилі «для нас ціна життів солдат немає значення» утримати загарбані території. Наступний пріоритет – удосконалення тактики та стратегії окупації, ракетного терору. Все це планується забезпечувати модернізацією певних типів озброєння та нарощуванням виробничих потужностей підприємств. Йдеться про ті, що виробляють та ремонтують тактичні і стратегічні літаки, бойові вертольоти, а також збирають військові дрони та керовані боєприпаси. В довгострокових стратегічних планах кремля – вийти на показник у 2 млн боєприпасів на рік. До того ж, слід взяти до уваги, що Україна протистоїть не лише росії.
москва значно підживлює свій агресивний потенціал допомогою з Ірану, Північної Кореї. Для прикладу, проти нас у війні терору було використано майже 3 тисячі іранських безпілотників, лише за вересень кількість ударів безпілотними сягнула 500-та.
З Північної Кореї росія нещодавно отримала до 1 мільйону артилерійських боєприпасів. На жаль, ворог має можливості організувати тіньові схеми постачання певних компонентів від компаній окремих західних країн, користуватися недосконалістю санкційного механізму. І хоча це з одного боку показує справжній стан, так би мовити, «могутності російської економіки», але з іншого це призводить до посилення вразливості наших сил на полі бою, здатності ворога продовжувати ракетний терор українських міст та селищ. Є підстави прогнозувати, що цієї зими росія спробує повторити ту ж тактику, але зробивши певні висновки та збільшивши терористичні зусилля.
В інформаційній сфері для нас також зрозуміла логіка ворога – нав’язати світу мантру «ми за мир та припинення вогню», домогтися заморожування конфлікту за рахунок того, що США, інші наші партнери врешті-решт зійдуть з дистанції у спровокованому росією марафоні війни. Для цього москва активно працює в інформаційному просторі, в соціальних мережах. Ставка робиться на те, щоб через сформовані політичні уподобання західного виборця приводити до влади ті сили, які послаблюватимуть антикрихкість безпекової допомоги Україні.
Однак, завдяки нашим розвідникам, всі ці плани нам добре відомі, по кожному з них вживаються відповідні дієві контрзаходи. росія вже значно ослаблена героїчним українським опором. Ми і надалі робитимемо все, щоб зазначені плани ворога перетворити лише на фантазії, щоб ціна кожної хвилини агресії перманентно перевищувала спроможності росії утримувати окуповані території і була непосильною для її бюджету та ресурсу.
С.К.: Чи може власний ОПК значно нівелювати плани ворога і яка роль очолюваного Вами комітету у цьому процесі?
О.З: Всі члени комітету усвідомлюють яку цінність становить для українських захисників та захисниць кожен снаряд, кожен безпілотник, тому комітет вживає всі заходи для того, щоб процес постачання на фронт озброєння та боєприпасів власного виробництва став безперебійним, забезпечував необхідну кількість продукції
Перші результати вже є. Через страх перед продукцією українських виробників чорноморський флот росії перебуває у вкрай тривожному стані, час від часу недораховуючи своїх сил та засобів. Нерідко українські безпілотники збільшують географію своїх маршрутів, гучно нагадують росіянам, що згідно путінських оцінок так званої СВО «не все так однозначно». І це ще ми не на повну запустили співпрацю з партнерами. Всіх деталей розкрити не можу. Як приклад, наведу готовність міноборони США створити в Україні фактично новий оборонно-промисловий комплекс на основі нових виробничих технологіях. Про це офіційно оголошено заступником міністра оборони США Біл ЛаПланте на конференції ComDef 2023. Планується застосування технологій 3D-друку для виготовлення запасних частин та інших компонентів.
Франція, продовжуючи свою підтримку України, також уклала з українськими великими виробниками військової техніки, з малими та середніми підприємствами, стартапами, що працюють у сферах артилерії, бронетехніки, безпілотників, розмінування І таких прикладів можна наводити ще багато. Загалом, очільником НАТО у Стокгольмі під час виступу на промисловому форумі НАТО визначено, що європейська оборонна промисловість має три головні завдання: підтримати Україну, вирішити оборонні потреби союзників по Альянсу та утримати НАТО на вістрі технологічного прогрес.
С.К.: Наостанок. Ви говорили про велику кількість парламентських зустрічей з колегами з країн-партнерів. Які питання вони ставлять Вам найчастіше?
О.З: Питання задають різні, залежно від контексту тематики нашої зустрічі. А от які найбільш запам’яталися, то це про те, де українці беруть сили для стійкості національного супротиву. Як нам вдається гартувати волю до перемоги
С.К.: І що Ви їм відповідаєте?
О.З: Це найлегше запитання, до того ж, не забувайте, що я в парламенті представляю Черкащину – край козацтва, місце народження Б. Хмельницького, Т. Шевченка. Пояснюю партнерам про генетичний код українців, який спирається на велику духовну спадщину, сформований віками у боротьбі за свою державність. Розповідаю про козацький волелюбний характер, про ментальну та культурну прірву між нами та російським окупантом.
Важливе місце під час таких розмов займає лідерство Президента Зеленського у нашому національному спротиві, мужність захисників та захисниць України, а також конкретні приклади з їх подвигу. На завершення завжди закликаю спільними зусиллями досягнути спільної Перемоги над спільним російським ворогом.
Інтервʼю очільника Українського центру безпеки та співпраці Сергія Кузана разом з головою Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександром Завітневичем. Джерело – УЦБС
С.К.: Дякую Вам за інтерв’ю та відповіді, було дуже приємно з Вами поспілкуватися. Бажаю плідних результатів у Вашій діяльності.
О.З: Дякую, зичу усім нам щоденних хороших новин з фронту, а також сил, натхнення, обопільних зусиль для наближення нашої перемоги.
Слава Україні та її мужнім героям!
Читайте також: інтервʼю про досягнення української розвідки з очільником ГУР Міністерства оборони України Кирилом Будановим.